Теплі історії про радість і сум

Читачі називають твори Міли Іванцової «терапевтичною прозою», кажуть, що від них на душі стає легше. Філософія авторки – триматися позитиву попри все, рухатися вперед і не озлоблюватися на людей та світ. Кожне оповідання, велике воно чи маленьке, – цікава історія з життя звичайних людей, а можливо, сучасна версія притчі. З героями не хочеться прощатися, з ними продовжуєш жити, міркуєш, як учинив би на їхньому місці, шукаєш відповіді на власні питання. Збірка оповідань Міли Іванцової доповнює сер...

Рейтинг LiveLib

4,1

47 оценок

5
34%
4
47%
3
17%
2
0%
1
2%

Ваша оценка

Прочитали 60Хотят прочитать 32

Рецензии

Averli7 июля 2016 г.
Не люблю я читать рассказы, ведь для каждого надо свое настроение. С романами легче. Ты знаешь о чем книга, и морально готов к мелодраме, кровавым ужасом, психологическому детективу ну и так далее. А с рассказами со всем по другому, тут не возможно понять сюжет каждого произведения, я объединить их в одну общую тематику тоже довольно трудно. Вот и у Милы Иванцовой получился маленький сборник рассказов, которые не связаны между собой.
Теплые истории про счастье и грусть? Ну название не вселяло в меня надежду и веру получить что-то прекрасное. Ну вот скажите мне в какой истории нет счастья или грусти? Что-то да одно должно быть, а порой и комплект выходит. Так что с названия и описания трудно понять, что тебя ожидает. Но моя вера в украинское творчество помогла мне. Я не отчаивалась и схватила книжечку и за два дня прочитала. 130 страниц. Я вас умоляют. Если бы это не были рассказы и дня хватило.
Каждый рассказ надо оценивать по своему, что-то мне понравилось больше, во что-то я влюбилась, а что-то показалось слегка бредовым, вот как история про отношения в сети и путешествие в солевые шахты. Вообще не понравились рассказы! А больше всего запомнила рассказ про Францию и борщ, про маленькую девочку, которая влюбила в доктора. Эти маленькие рассказы запали мне в самое сердце.
Ну, а вообще, рассказы вышли не плохие. В каждом чувствуется нотка любви, нотка горя, капелька интриг и вообще получилось довольно не плохо. В них нет прям супер сюжета, но это и хорошо. Мне вот было приятно окунуться в мир маленькой истории, а не в мир 700-страничного романа и ждешь ведь, когда там любовь, когда там что-то будет, а тут все просто и легко. И думать не надо.
Легкое для чтения. Приятное для души. Жаль, что рассказов то оказалось мало. Я ждала больше. Под конец аж разочаровалась немного. Но оформление мне очень понравилось, картиночки разные, так под настроение, атмосферно. Ни плохо, ни хорошо. Ничего не скажешь.
Читать далее
Теплі історії про радість і сум
Міла Іванцова
4,1
(47)
21 понравилось
176
ami56813 июня 2017 г.
Милі історії про різних людей. Одна історія перетікає в іншу м'яко, неспішно. Одні оповідання смішні, другі з легким нальотом смутку, треті - життєві...Всі різні, але чимось дуже схожі одна на одну. Мабуть, проникненістю світлом, м'якістю, добротою.
Теплі історії про радість і сум
Міла Іванцова
4,1
(47)
4 понравилось
130
MashaDanilishin1 января 2019 г.
Цю книгу я читала «до кави». Зранку чи ввечері, сидячи на кухні з ароматним гарячим напоєм, я читала по декілька сторінок цих оповідань.
Я вважаю, що оповідання (особливо якщо вони добре написані) потрібно читати повільно. Тим паче це стосується «Теплих історій…», які встигли сподобатися вже багатьом українським читачам.
«Теплі історії про радість і сум» Міли Іванцової я читала цілий місяць. І можу впевнено сказати, що вони і справді теплі. Кожне оповідання має свою атмосферу. Усі вони інтригуючі та цікаві.
Проте деякі з них закінчуються невизначено. А я не люблю невизначеність. Розумію, що це дозволяє нам пофантазувати про закінчення, придумати свій happy end. Але я так не хочу. Мені подобається, коли до кінця будь-якого художнього твору автор відповідає на всі (або хоча б на більшу частину) запитань, які виникають під час ознайомлення з цим твором. Тому деякі історії, хоча вони були дуже красивими, не сподобалися мені саме через закінчення.
Загалом творчість Міли Іванцової мені подобаються. Я обожнюю її романи «Родовий відмінок», «Гра в паралельне читання», «Живі книги». Збірка «Теплі історії про радість і сум» хоча і не стала моєю улюбленою, проте вона є однією з найтепліших книг, які я читала «до кави».
Читать далее
Теплі історії про радість і сум
Міла Іванцова
4,1
(47)
3 понравилось
166

Все рецензии

Цитаты

Averli5 июля 2016 г.
Телефон — це грубиц інструмент для ледачих душею.
4 понравилось
123
Averli11 июля 2016 г.
Її дивували розмови про розподіл на "сов" та "жайворонків", бо ж і перші і другі ночами сплять. Просто одні воліють укладатися й прокидатися раніше, а другі — пізніше. А як називаються ті, що ладні спати всю ніч, даруючи сну світлий час доби? Летючі миші? Чи все ж таки сови?
3 понравилось
128
Averli6 июля 2016 г.
Узагалі, кожна зустріч щось обіцяє. І ніколи не буває випадковою.
3 понравилось
123