Жорстоке небо

Гостросюжетна новинка від лауреата конкурсу «Коронація слова». В паризькому аеропорту сталася жахлива катастрофа. Літак, що впав, був розроблений і зібраний в Україні. Дочка авіаконструктора намагається розібратися в причинах аварії. Вона будь-що намагається дізнатися правду, незважаючи на те, до яких наслідків це може призвести.

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,2

396 оценок

5
48%
4
37%
3
10%
2
4%
1
2%

Ваша оценка

Прочитали 450Хотят прочитать 169

Рецензии

Аноним15 сентября 2019 г.
Літаки - одна з тем, про які я дуже люблю читати. Тим більше, коли це твір українського автора. Тим більше саме того, який так вразив минулого, 2018, року. Його тревелоги якось пройшли повз мене, а от технотрилери від цього письменника з крутою технічною освітою - це справді дещо!
Ця книга була задумана автором як дуже реалістична: жодної містики, тільки факти. Абсолютно життєвий сюжет (хоч, як на мене, снігоочисник у нашій країні виглядав би на посадковій смузі більш органічно. Усе та білоруска!))), цікаві герої, а головне - героїня. Цікаво було подивитися на те, як - тоді ще не одружений - Макс Кідрук напише про жінку з досвідом, дітьми та чоловіком, якому далеко до ідеального. Були моменти, коли, читаючи про неї, я і справді думала, яка вона молодчина!
Історія вражає своєю продуманістю, прискіпливим відмірюванням трьох секунд (що то значить - людина з технічною освітою), доказів, пошкоджень та простотою пояснень для нас, безнадійних гуманітаріїв, "як воно, бляха, літає".
Це історія на перетині доль, країн і чужих меркантильних інтересів. Це історія про те, як українські літаки можуть літати французьким небом. І про те, чому не літають.
Для тех, кто читает на русском
Дальше...
Самолеты - одна из тем, о которых я очень люблю читать. Тем более, когда это произведение украинского автора. Тем более именно того, который так поразил в прошлом, 2018, году. Его тревелоги как-то прошли мимо меня, а вот технотриллер от этого писателя с крутым техническим образованием - это действительно нечто!
Эта книга была задумана автором как очень реалистичная: никакой мистики, только факты. Абсолютно жизненный сюжет (хотя, по-моему, снегоочиститель в нашей стране выглядел бы на посадочной полосе более органично. Все та белоруска!))), Интересные герои, а главное - героиня. Интересно было посмотреть на то, как - тогда еще не женатый - Макс Кидрук напишет о женщине с опытом, детьми и мужем, которому далеко до идеального. Были моменты, когда, читая о ней, я действительно думала, какая она молодец!
История поражает своей продуманностью, придирчивым отмериванием трех секунд (что значит - человек с техническим образованием), доказательств, повреждений и простотой объяснений для нас, безнадежных гуманитариев, "как оно, бляха, летает".
Это история на пересечении судеб, стран и чужих меркантильных интересов. Это история о том, как украинские самолеты могут летать во французском небе. И о том, почему не летают.
Читать далее
46
2,2K
Аноним30 октября 2016 г.
Dear passengers, welcome on board!

UA /OVPNN090025 /TM2155 /FL050 /TPB734 /SK004OVC /TA - 13 /WV280035 /TBSVRBLO060

Макс Кідрук - молодий і популярний, просмалений пустельник з головою, начиненою усіляким технічним залізяччям, і просто симпатичний хлопець, який щороку пише по книжці і не боїться експерементувати з жанрами. Взагалі, поціновувачі літератури, вдаються в крайнощі і поділяються на два кардинальні табори: це люди які обожнюють творчість Кідрука і з нетерпінням очікують виходу нової книги; і люди, які питають хто, в біса, такий Макс Кідрук і чому вони повинні його знати? Я ж не відносила себе до жодної з цих категорій: я багато про Макса чула, систематично скуповувала його книжки, керуючись якимось інтуїтивним читацьким інстинктом, і лише зараз я його прочитала. Наше знайомство вийшло захопливим і цікавим, бо ми з Максом зійшлись на безмежній любові до цих десятитонних штуковин, які легко й граційно відриваються від землі й зникають у хмарах, ми з ним вдивлялись в небо і задавались єдинним питанням: "ЯК ВОНО, БЛЯХА, ЛЕТИТЬ?"
"Жорстоке небо" - з усіма своїми технічними термінами, двохповерховими формулами, графіками та фізичними явищами, - розповідає про події в небі і на землі, які призвели до загибелі 49 пасажирів та екіпажу лайнера. Літак українського авіабудівного концерну - "ААРОН 44", який вперше вийшов на європейський ринок, взлетів у нічне французьке небо, щоб більше ніколи не побачити світанок. Через снігопад, недбалість диспетчерів, непрофесіоналізм пілотів, несправність літака чи затурканого водія снігоочисника, який сплутав злітні смуги, літак, що заходив на посадку, перетворився на охоплену вогнем груду металу. Аварія в аеропорті Париж-Північ гуркотом прокотилась по життях двох країн. Представники українського концерну готові спихнути вину на мертвих, замнути, забути і продовжувати вгроблювати людей в свої літаючих консервних банках, але французька сторона розпочинає повномасштабне розслідування катастрофи. Для цього з України до Франції відряджають найменш кваліфікованого працівника - 28-ми річну жінку, з двома дітьми, яка ще не встигла вийти з декретної відпустки і точно не знайома з конструкцією літака, проте колись його проектував її татусь. Так і починається її довге і заплутане розслідування авіакатастрофи на летовищі. І ніщо її не зупинить! Ніщо, окрім синіх, дизайнерських, французьких, туфельок, на покупку яких вона відволіклась у перший же день.
Кідрук занурює в захопливий світ авіації, де сталеві птахи без єдиного помаху крил здіймаються в небо і ширяють вище хмар. Світ, де зелені цяточки на екранах радарів пульсують в такт серцебиттю. Світ, де діють чіткі закони фізики, недотримання яких коштує життя сотень людей. Світ мужніх капітанів, що сидять за штурвалами лайнерів, спритних диспетчерів, які керують небом. Та разом з тим, це світ жадібних корупційних керівників аеропортів, гендиректорів концернів та їхніх заступників, які блюють дорогим коньяком, світ олігархів і найманих вбивць, в яких руки по лікоть в крові, а погляд горить тваринним інстинктом самозбереження. Страх, жага влади, брехня і ненависть кипить у їхніх венах. Це світ відважних жінок, які не йдуть на компроміси з совістю і не зупиняться перед небезпекою смерті. Їх може збити з пантелику лише розмазування гівна по стінах власним сином і злосний кіт Грубодупенко, який заправляє порядком в домі. Кідрук чітко і реалістично створив український світ з французьким шармом, де жорстоке не небо, а люди на землі, які керують ним.
Читать далее
26
1,2K
Аноним21 ноября 2014 г.
Об"єктивної рецензії не буде, враховуючи особисте знайомство з автором. Насамперед дуже хочеться подякувати Максиму за згоду приїхати до нашого невеличкого містечка з презентацією "Жорстокого неба". і всім, всім хто в цьому допоміг. Було лячно, страшно, але ми справились. Все пройшло на ура! А тепер до книги: прочитана на одному подиху, відкрила першу сторінку і навіть не помітила, коли перегорнула останню. Ловила себе на думці, що на одній сторінці спочатку сміялася, а потім переживала за героїв.
Літаки для мене до цього були повністю незнайомим аспектом, а тепер дякуючи Кідруку я можу похвастатись, що знаю "чому ж воно бляха літає". І захотілось дізнатись більше. В цій книзі порівняно з попередніми "бот" та "твердиня", як на мене, порядком менше інформаційне навантаження, але це зовсім не робить її більш попсовою чи що.
Неймовірне враження на мене справив Даня, маю півторарічну хрещеницю, тому всі сцени з його участю читалися з посмішкою. Головна героїня місцями дивувала, особливо паразитами, накшталк "фак" чи "ок" але судячи з усього це паразити автора. Аналізувати всіх і вся недоцільно, потрібно читати, переживати і намагатись у всьому розібратись самостійно. Скажу чесно книга дуже сподобалась, разом зі всіма плюсами і мінусами. Ну куди ж без них? І надалі буду читати Кідрука, чекати продовження і екранізації.

З.І. І неодмінно зареєструйтесь на сайті для бонусу, він божественний!!
Читать далее
26
988

Все рецензии

Цитаты

Аноним29 июня 2015 г.
Троє жінок за бажання печеру на палац перетворять.
10
1K
Аноним29 июня 2015 г.
Так у світі здавна повелось: той, хто приносить паршиву звістку, частково чи повністю за цю звістку відгрібає.
8
841
Аноним11 октября 2014 г.
Хочеш ти цього чи ні, але ріка, яку називають часом, упродовж п'яти років залишає в тобі чимало намулу. За п'ять років людина, що постійно товчеться поруч, обплітає тебе зв'язками-щупальцями і немає способу враз обірвати ці зв'язки.
8
820