Насолоджуйтесь моментами, коли піднімаєтесь вище неба на крилах слів любові. Їх у нас і так мало, а ми ще більше обмежуємо себе своїми підозрами, розрахунками, гордістю. Навіть якщо ваші дороги розійдуться, не треба шкодувати, остерігатися, нехтувати. Завтра її може не стати, завтра можеш піти сам. І у нас більше ніколи не буде шансу зізнатися у почуттях. Треба просто кохати і страждати. Палати, як лава вулкану, любити трепетом, як лагідний весняний дощ. Не боятись ані слів, ані безповоротності вибору. Не боятись жити. Не боятись по кохати знову!
Ваша оценка
