Хотин

Хочу поділитися з вами,дорогі читачі моєї рецензії,враженнями від прочитаної книги Юрія Сороки "Хотин". Досі невідому книгу та автора я знайшов на стареньких полицях у домі моєї бабці. Звичайно перед тим як взятися за неї,я прочитав анотацію,яка ж одразу зацікавила мене,а опісля загуглив про автора і виявляєтья,що на даний момент він є шанованою людиною у КНУ,а саме він є викладачем на історичному факультеті.Все ж думаю він не прочитає цю рецензію,однак хотів би передати привіт колегам по фаху з Львівського національного університету імені Івана Франка. Що ж про сам роман.У ньому йдеться про 3 найкращих друзів-козаків:Микита Непийпиво,Андрій Кульбаба та Максим Горбоніс.А саме про їхню долю та долю усього козацького війська в битві під Хотином 1621 року.Кожен з них мав свій характер,темперамент,уподобання.Однак під час бою вони боронили свою землю і стояли пліч-о-пліч захищаючи один одного. Цікавим є також те,що у творі зображено видатних,невигаданих історичних діячів, серед яких:Петро Сагайдачний,Осман II,Кантемир Мурза,Ян Кароль Ходкевич,молодий королевич Владислав I\/ Ваза та інші.Тобто роман двобічний.З одного боку ми бачимо долю простих козаків,а з іншого бачимо величних полководців,а себе ніби уявляємо орлом який пролітає над курявою битви. Ну і куди ж без кохання.Максим,закохується у дівчину,яка жила у Кам'янці і походила з простого козацького роду,однак одружилася на польському шляхтичі і була названа Юстисею.Палке кохання обох також додає роману відтінків сентименталізму та романтизму. Загалом книга вчить простим речам.Бути вірним своїй Вітчизні,кохати кохану людину і завжди вміти ставати для свого друга опорою,адже друг пізнається в біді. Приємно здивувала непередбачувана кінцівка. Отже,підвівши невеличкий підсумок усього що я написав,хотів би подякувати пану Юрію за прекрасний історичний роман.Він приніс мені море задоволення і я раджу усім, без винятку, його прочитати.

10/10.