Цитаты из книги Хотин

– Я з бабами того… Чорт їх знає, що воно за люди. Шабля й люлька – ось мої наречені.

50 віддтінків сірого по-козацьки;)

-Боюся лише,що не зможу дати,чого достойна,що маєш серед вельможної шляхти...Та то пусте! Поїдемо разом на тихі води,на ясні зорі.Не плач лишень! Юстися рвучко притиснулася до нього. -Іди ж до мене,козаче! Візьми мене!Зараз,негайно!

– Запали люльку, братику, ось тобі моя, – Сипаха похапцем подав кобзареві глиняну носогрійку, – добрий бакунець, усе нутро прочитує. Старий потягнув цибуха й закашлявся. – Що добрий, Сипахо, то добрий. Най би його чорт палив, а чи бусурман!