Ваша оценкаДо третього тому збірки творів М. Коцюбинського ввійшли художні твори, написані в 1910 - 1912 рр. («Fata morgana», «Сон», «Коні не винні!» та ін.), а також вибрані статті та листи.
Жанры
Рейтинг LiveLib
4,3
6 оценок
- 550%
- 433%
- 317%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 6Хотят прочитать 6
Цитаты
Stillborn24 апреля 2015 г.На їх обійсті ведеться лишень худоба рябої масті. Ні чорної, ні білої, ні рудої, ні рябої. Була одна чорна курка, така несуща курка, та що! — запіяла півнем, і треба було голову втяти!
209- Stillborn24 апреля 2015 г.
Яка ж тота полонинка по весні весела, як овечки у ню ідуть із кожного села!..
187 - Stillborn24 апреля 2015 г.Читать далее
Вечорами біля стаї палали вогні. Вівчарі скидали з себе одежу та трусили над ними воші або, зібравшись докупи, зголоднілі за літо без "челядини", вели безконечні масні розмови. Їх регіт покривав навіть сонні зітхання худоби.
Іван, перше ніж облягатись, кликав до себе Миколу, завжди співучого і говіркого.
— Мико!.. Ходи д’мені, браччіку!..
— Почекай, браччіку Йва, я зараз! — гукав од стаї спузар, і вже звідти долітала до Івана його співанка:
Чорногора хліб не родить,
Не родить пшеницю,
Викохує вівчариків,
Сирок і жентицю…
Микола був сиротою і виріс у полонині. "Плекали мя вівці", — говорив він про себе, пригладжуючи непокірні кучерики.
Упоравшись, лягав спузар біля Івана, весь чорний, пересичений димом, й блищав молодими зубами при вогні ватри. Іван присувався ближче до нього, ловив Миколу за шию й прохав:
— Оповіж, браччіку, казку якус, ти їх багато знаєш…
З чорного неба капали зорі, й пливла по ньому білим шумом небесна ріка.204