Після прози

“Після прози” – найповніша на сьогодні добірка поетичного доробку Юрія Іздрика, що відомий читачам передусім як прозаїк. Знайдемо тут і “перехідні” у стосунку до прози верлібри, і ритмізовані нариси, і традиційну римовану поезію. До книги увійшли твори, написані впродовж останніх 20-ти років.

Рейтинг LiveLib

4,3

23 оценки

5
61%
4
17%
3
17%
2
4%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 26Хотят прочитать 18

Рецензии

MuseAmelie22 сентября 2013 г.
Мабуть, якби я не читала "Ю", то "Після прози" мені сподобалася б більше. Просто "Ю" була настільки для мене феноменальною та прекрасною, що тепер Іздрикові вірші, вміщені в цій збірці, здаються не такими вже чудовими. Можливо, вся справа в оформленні, а може я вже просто звикла до цієї поезії, настільки, що не здатна свіжим поглядом оцінити її...
Та мушу сказати, що ця збірка буде гарним початком для тих, хто не знайомий із попередньою поетичною творчістю Юрія Романовича. Тут є і старіші вірші, які публікувались ще в "Острові КРК" чи "Флешці. Дефрагментація" (я точно вже не згадаю), також суто ДрамтИатр(івські) і, звісно, найновіші із "Мертвого щоденника".
І я поставила оцінку "5", бо все-таки читала із превеликим задоволенням, хоча і з відчуттям все ж не читання, а перечитування та згадування попередніх збірок.
Взагалі суперечливі якісь в мене тут думки, але нічого не вдіяти:)
Читать далее
9
281
1112892 марта 2020 г.
"ніхто нас не спалить і попіл не пустить за вітром ми вже горимо й летимо як вогненний заряд я знаю - нас вистачить сили води і повітря щоб вмерти щасливо і знов повернутись назад"
Збірка із віршованих творів, яка з'явилася перед "AB ABOUT", "Лінивими і ніжними" та "Меланхоліями". У ній є все: і кохання, і екзистенційний щем, і пошук себе і тонка іронія. І скажіть, як тепер Іздрика не любити?

Не всім він прийдеться до смаку, ба більше того - я б порекомендувала читати "Після прози" дозовано. Настільки шикарні алегорії і максимальна влучність тоді проникнуть глибоко під шкіру і поселяться там.

Іздрик-прозаїк і Іздрик-поет, певно, не взаємовиключні, а нерозлучні, хоча я знайома поки що тільки з другим. І точно скажу, що в його вірші закохалася. Але, мабуть, всі представники Станіславського феномену такі - вони гіпнотизують, прилюблюють і чарують, а коли оговтуєшся, то все - рятуй, мамо.

І як би це мені всього Іздрика тепер зібрати?
Читать далее
8
239

Все рецензии

Цитаты

robot12 мая 2015 г.
любив як вмів і люблю як знаю
і знаки гадів морських і чайок
читав запоєм тепер засвоїв
пливу як риба мовчу як мім
з колишніх днів не завариш чаю
любив як вмів і люблю як знаю
і знов чекаю і знов чекаю
і знов чужих не пускаю в дім
тамтам
3
2,4K
nathnenna_12 июля 2015 г.
ти не мусиш мене розуміти
я не мушу тебе сприймати
надто різні у нас магніти
надто різні координати
1
975
nathnenna_12 июля 2015 г.
віруй як можеш
іди куди знаєш
душу ховай від ока юрби
май свою майю
хоч збоку хоч скраю -
тільки люби
тільки люби
1
741