Отзывы о книге Після прози
1112892 марта 2020"ніхто нас не спалить і попіл не пустить за вітром ми вже горимо й летимо як вогненний заряд я знаю - нас вистачить сили води і повітря щоб вмерти щасливо і знов повернутись назад"
Збірка із віршованих творів, яка з'явилася перед "AB ABOUT", "Лінивими і ніжними" та "Меланхоліями". У ній є все: і кохання, і екзистенційний щем, і пошук себе і тонка іронія. І скажіть, як тепер Іздрика не любити?
Не всім він прийдеться до смаку, ба більше того - я б порекомендувала читати "Після прози" дозовано. Настільки шикарні алегорії і максимальна влучність тоді проникнуть глибоко під шкіру і поселяться там.
Іздрик-прозаїк і Іздрик-поет, певно, не взаємовиключні, а нерозлучні, хоча я знайома поки що тільки з другим. І точно скажу, що в його вірші закохалася. Але, мабуть, всі представники Станіславського феномену такі - вони гіпнотизують, прилюблюють і чарують, а коли оговтуєшся, то все - рятуй, мамо.
І як би це мені всього Іздрика тепер зібрати?
8 понравилось249
Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым