Цитаты из книги Кав’ярня на розі

- Добре, що ви не перетворилися на пияка. Було б дуже прикро, якби ви так себе знищили. - Хіба є різниця, чим себе нищити, - алкоголем чи беззмістовністю? Я нищив себе беззмістовністю.

Кожне помешкання має свій запах. Іноді навіть важко збагнути, звідкіля він береться? І що так може пахнути?

Іноді несповнені мрії дають нам більше щастя, аніж ті, що втілюються в дійсності.

Яке мало не містичне значення має випадок і гра обставин.

Жалість може завдавати людині ще більшої прикрості, ніж байдужість.

Мабуть, не знаєте, що жалість може завдати людині ще більшої прикрості, ніж байдужість.

Почуття обов'язку - це добре, але іноді воно обмежує й перетворює тебе на невільницю, неспроможну відкритися й самрпеалізуватися.

Напевно, іноді успіх звалюється людині мов сніг на голову, і їй потрібен час, щоби оговтатися й врешті це усвідомити.

Мабуть, для декого у тому й полягає справжнє щастя — здійснити свою головну мрію. Свою мрію…»

Коли понад двадцять років не бачиш свого приятеля, а потім раптом зустрічаєш його зовсім випадково на вулиці, то відчуваєш розгубленість і сум’яття, починаєш поводитися неприродно, вимушено, як із цілком незнайомою людиною. Крім того, зауважуєш, що й він теж так поводиться. Тому відчуження між вами загострюється. І врешті-решт ви не знаєте, про що розмовляти далі.

Іноді, коли щось втрачаєш, то водночас і щось знаходиш… Пам’ятайте про це завжди!

Пусте, будь-хто може висловлюватися щодо поезії і мистецтва загалом, коли воно його зачепило. Головне, бути щирим. І не обов'язково при цьому бути знавцем, критиком чи професором.