Атлант расправил плечи (комплект из 3 книг)

ну, что я могу сказать.
прочитала все три тома за достаточно короткий срок. и впечатление от произведения за время прочтения успело измениться почти полностью.
Книга безусловно хороша, хороша своей философией, которая меня подкупает логичностью.
но, божемой, зачем три тома?! зачем эти типа сексуальные сцены, от которых станиславского коробит даже на том свете? линия по трех мужчин, которые так благородно любят Дагни и отпускают её сразу же как она найдет другого, эта абсолютная картонность героев. и внутри куча фактических противоречий. где-то в первом томе Дагни и Риарден говорят, что они вообще не пьют и не курят, а во втором томе уже вполне вечерком по сигаретке и стаканчику виски пропускают:) и выдающиеся достоинства Голта мне вообще не видны. ни как просто читателю, ни как девочке.
вопросов и претензий много, но книга всё равно ничего. не как литературное произведение, а как носитель идеи.

До конца дочитывать не стал по нескольким причинам - во-первых, объём для моего формата чтения (в транспорте по пути на работу) совершенно не гуманный, а во-вторых, Позицию автора я и так вполне понял, понял, что будет дальше, а художественно всё не настолько интересно, чтобы непременно дочитывать.

Тем не менее, ощущения впустую потраченного времени нет, и могу вполне рекомендовать. Может быть, и сам как-нибудь продолжу.

Если не относиться к книге как к непротиворечивой концепции, а просто как к демонстрации убеждений конкретного человека (автора), то читается без проблем, и находишь много для себя созвучного (диалог Hank Rearden и Paul Larkin о прессе это вообще пять с плюсом). Однако на Всеобщую Теорию Всего, как некоторые полагают, произведение никак не тянет и громко трещит в деталям по швам.

Прочел эту книгу, будучи уже не студентом, а состоявшимся профессионалом, и она оказалась для меня мощным интеллектуальным вызовом. Да, её часто критикуют за идеологическую жесткость и несколько схематичных персонажей, но нельзя не признать грандиозность замысла.

Роман-метафора о творцах, несущих на своих плечах мир, и системе, которая паразитирует на их таланте, оказалась для меня шокирующе актуальной. Монолог Джона Голта - это не просто философский трактат, а настоящий манифест личной ответственности, созидательного труда и права на результаты своего гения.

Эта книга - не просто чтение, а опыт. Она заставляет критически переосмыслить свои взгляды на бизнес, государство и личные достижения. Безусловно, "Атлант" - одно из самых сильных и влиятельных произведений, которые я читал, книга, которая заставляет думать и спорить с каждой страницей. Рекомендую каждому, кто готов к серьезному и неоднозначному разговору с самим собой.

Я прочитала цю книгу з другої спроби і маю, що сказати. Думаю, що це доволі захоплива  книга, яка розповідає історію цікавої та сильної жінки, яка стоїть перед викликом довести всім, що вона здатна на все. Ця книга занурює нас у тяжкий світ, де не все так просто, як здається, і відповіді часто приховані у найнесподіваніших місцях.

Головна героїня книги вражає своєю силою характеру та наполегливістю, перетворюючись зі звичайної жінки в надзвичайну особистість, яка розбиває всі стереотипи та стає прикладом впевненості й незалежності. Через її пригоди та випробування ми розуміємо, що навіть найскладніші ситуації можуть бути подолані, якщо вірити у себе та свої здібності.

Крім того, "Атлант розправив плечі" надає глибокий погляд на сучасне суспільство, його проблеми та нерівності. Автор передає несподівані повороти подій і викликає у читача багато роздумів. Книга показує, що реальність часто схована під маскою, і що істинність не завжди очевидна. Це важлива нагадівка про те, що ми повинні бути уважними й не пропускати можливостей, які можуть бути просто під нашим носом.

Хто такий Джон Голд? Ця загадка розкривається в захопливому фіналі, який залишає читача задоволеним та давить йому можливість поглянути на розплітку історії з іншого ракурсу.

Загалом, це  цікава та прониклива книга, яка змушує задуматись над життям та нашими можливостями. Я рада , що ознайомилась з нею, але не думаю, що захочу повернутись і перечитати. Тим не менше, вона заслуговує на увагу і стане чудовим вибором для тих, хто цінує захоплюючі історії та глибокі роздуми. Також я вважаю, що цю книгу треба читати у підлітковому віці і тоді вона стане потужною хвилею,  яка накриє вас і дасть теми на роздуми.