Мадонна перехресть

Ліна Костенко

До книжки увійшли нові. а також раніше не друковані поезії різних років. Для широкого загалу.

Рейтинг LiveLib

4,4

36 оценок

5
58%
4
28%
3
14%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 39Хотят прочитать 15

Рецензии

Coffee_limon
8 мая 2014
Ох, давно это было... Кажется, еще до моего повального увлечения книгами и поэзией вообще. Засело в голове стихотворение одно, на мове. У кого ни спрошу - никто не знает автора. А стихо все крутится, крутится... Потом кто-то подсказал - Костенко. Так и запомнилось имя. И уже после увлечения поэзией и впадение в читательский запой, вспомнила я это имя и давай штудировать инет и книжные магазины. Стихотворение-то, в итоге, оказалось не Лины Костенко. Но поэзию самой Лины Костенко я успела полюбить. Всерьез и очень надолго.
Поэтому вчера, когда увидела в библиотеке знакомое и любимое имя на книжнице, схватила тут же. Открыла и такая волна трепета пронеслась...
Книга оказалась настолько уютной, настолько ... интимной, что показалось, тебе доверили сердце и душу.
Фотографии, где Лина Костенко еще молодая, красивущая - взлохмаченное солнце :) С дочкой. Все теплое, живое. Открытое.
Может, немного удивил состав стихотворений. Ведь сборник - это посвящение. Но разве читателю судить отношения и чувства автора. Ему дано только впитывать настроение, выложенное на страницы книги.
И все же книга удивительная. И Лина Костенко стала для меня еще более ... настоящей, что ли. Ну хотя бы вот в этом стихотворении:
Химерна, важка, вибухова,
яку вже ніхто не спасе,
а може, я тінь мого слова,
от тінь мого слова, і все.

А може, я лиш аберація,
вібрація ритмів і рим,
а інше все - декорація,
полуда, гримаса і грим.

За цим тимчасовим фасадом,
де стільки любові й тепла, -
людиною, річкою, садом
я тільки у слові жила.
Читать далее
23 понравилось
6
371
Aries_Domini
12 февраля 2013
"... самі лише смутки і пні..."
Кожна книга Ліни Костенко - як одкровення, як пророцтво. Гірку правду важко читати, але це незмірно краще, ніж жити в ілюзорному світі. А гіркота тут ллється просто зі сторінок і скрапує у Ваше серце.

Ліси стоять в концтаборі. Осотом
заткало землю. І, мабуть, навік.
Косуленько, пробач, що ти за дротом.
Я теж за дротом, тільки по цей бік.
Або таке:

Не половіють в полі колоски.
Не ходять люди. М'ячики не скачуть.
В Чорнобиль повертаються казки.
Самі себе розказують і плачуть.
І мені теж в цьому місці хочеться плакати разом із казками. Однак сльозами горю не зарадиш. Ми, українці, часто нарікаємо на свою безталанність і нещасливу долю - така улюблена національна забава уже протягом століть. А може, ми просто розучилися боротися за своє щастя і вже давно не намагалися змінити щось самотужки. Усе на когось чекаємо - на лідера, на варягів із Заходу і Сходу. Це такі банальні думки, що мені їх навіть соромно висловлювати. Проте, очевидно, прокидаючись щоранку, слід собі про це нагадувати: хочеш змін - почни з себе. І в певний час та в певному місці кількість перейде у якість.
Ця збірочка схожа на сімейний фотоальбом. У ній стільки щирості й відвертості, а ще - болю, спогадів і несправджених надій. Спиніться серед шаленої біганини і замисліться трохи над своїм життям: коли починаєш вдумливо зазирати в себе - відповіді і виходи обов'язково знайдуться. Тільки не впадайте у відчай від того, що все так погано. Думаю, книга не для цього була написана. :)

Забіжу за наслідки й причини.
Оселюся в дальній далині.
Тиша сутінковими очима
усміхнеться лагідно мені.
Бажаю приємного читання й перечитування.
Читать далее
18 понравилось
4
343
LeRoRiYa
16 сентября 2014
Чудова збірка. Прекрасні вірші.
Де кожне слово коханням дише.
Відверте серце в рядках тріпоче.
Читати можна з ранку до ночі.
О пані Ліно, Мадонно слова!
В рядках поетів є настанова.
У сукні музи, як в шати вбрана,
Завжди прекрасна, завжди кохана,
Живе у світі поет-Мадонна,
На перехрестях далеко від дому...
9 понравилось
0
444