Мадонна перехресть

Ліна Костенко

До книжки увійшли нові. а також раніше не друковані поезії різних років. Для широкого загалу.

Рейтинг LiveLib

4,4

36 оценок

5
58%
4
28%
3
14%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 39Хотят прочитать 16

Рецензии

Coffee_limon8 мая 2014 г.
Ох, давно это было... Кажется, еще до моего повального увлечения книгами и поэзией вообще. Засело в голове стихотворение одно, на мове. У кого ни спрошу - никто не знает автора. А стихо все крутится, крутится... Потом кто-то подсказал - Костенко. Так и запомнилось имя. И уже после увлечения поэзией и впадение в читательский запой, вспомнила я это имя и давай штудировать инет и книжные магазины. Стихотворение-то, в итоге, оказалось не Лины Костенко. Но поэзию самой Лины Костенко я успела полюбить. Всерьез и очень надолго.
Поэтому вчера, когда увидела в библиотеке знакомое и любимое имя на книжнице, схватила тут же. Открыла и такая волна трепета пронеслась...
Книга оказалась настолько уютной, настолько ... интимной, что показалось, тебе доверили сердце и душу.
Фотографии, где Лина Костенко еще молодая, красивущая - взлохмаченное солнце :) С дочкой. Все теплое, живое. Открытое.
Может, немного удивил состав стихотворений. Ведь сборник - это посвящение. Но разве читателю судить отношения и чувства автора. Ему дано только впитывать настроение, выложенное на страницы книги.
И все же книга удивительная. И Лина Костенко стала для меня еще более ... настоящей, что ли. Ну хотя бы вот в этом стихотворении:
Химерна, важка, вибухова,
яку вже ніхто не спасе,
а може, я тінь мого слова,
от тінь мого слова, і все.

А може, я лиш аберація,
вібрація ритмів і рим,
а інше все - декорація,
полуда, гримаса і грим.

За цим тимчасовим фасадом,
де стільки любові й тепла, -
людиною, річкою, садом
я тільки у слові жила.
Читать далее
23
371
Aries_Domini12 февраля 2013 г.
"... самі лише смутки і пні..."
Кожна книга Ліни Костенко - як одкровення, як пророцтво. Гірку правду важко читати, але це незмірно краще, ніж жити в ілюзорному світі. А гіркота тут ллється просто зі сторінок і скрапує у Ваше серце.

Ліси стоять в концтаборі. Осотом
заткало землю. І, мабуть, навік.
Косуленько, пробач, що ти за дротом.
Я теж за дротом, тільки по цей бік.
Або таке:

Не половіють в полі колоски.
Не ходять люди. М'ячики не скачуть.
В Чорнобиль повертаються казки.
Самі себе розказують і плачуть.
І мені теж в цьому місці хочеться плакати разом із казками. Однак сльозами горю не зарадиш. Ми, українці, часто нарікаємо на свою безталанність і нещасливу долю - така улюблена національна забава уже протягом століть. А може, ми просто розучилися боротися за своє щастя і вже давно не намагалися змінити щось самотужки. Усе на когось чекаємо - на лідера, на варягів із Заходу і Сходу. Це такі банальні думки, що мені їх навіть соромно висловлювати. Проте, очевидно, прокидаючись щоранку, слід собі про це нагадувати: хочеш змін - почни з себе. І в певний час та в певному місці кількість перейде у якість.
Ця збірочка схожа на сімейний фотоальбом. У ній стільки щирості й відвертості, а ще - болю, спогадів і несправджених надій. Спиніться серед шаленої біганини і замисліться трохи над своїм життям: коли починаєш вдумливо зазирати в себе - відповіді і виходи обов'язково знайдуться. Тільки не впадайте у відчай від того, що все так погано. Думаю, книга не для цього була написана. :)

Забіжу за наслідки й причини.
Оселюся в дальній далині.
Тиша сутінковими очима
усміхнеться лагідно мені.
Бажаю приємного читання й перечитування.
Читать далее
18
328
LeRoRiYa16 сентября 2014 г.
Чудова збірка. Прекрасні вірші.
Де кожне слово коханням дише.
Відверте серце в рядках тріпоче.
Читати можна з ранку до ночі.
О пані Ліно, Мадонно слова!
В рядках поетів є настанова.
У сукні музи, як в шати вбрана,
Завжди прекрасна, завжди кохана,
Живе у світі поет-Мадонна,
На перехрестях далеко від дому...
9
432

Все рецензии

Цитаты

Virna12 марта 2014 г.
Я лісу не впізнала. Він горів.
Ще ж був живий. Недавно. Позавчора.
Обвуглений корою стовбурів,
він був сумний, задуманий і чорний.
Гілки кричали в небо, як хрести.
Стояла тиша. Жаль було планету.
І я сказала лісові: - Прости!
Йшов гамадрил і кинув сигарету.
12
1,4K
Aries_Domini12 февраля 2013 г.
Ми хочем тиші, хочем храмів.
Ми хочем музики й садів.
А всі залежимо від хамів,
від хрунів, хряків і вождів.
Ми всі залежимо від хамів!
Від їхніх кланів і сваволь.
У нас немає наших храмів,
у нас немає наших доль.
Нас убиває їхній атом.
А їх все більше, їх орда.
Ми що не виборем, то втратим,
і в цьому вся наша біда.
6
468
Aries_Domini12 февраля 2013 г.
Коли замовкли менуети
і звук божественних терцин,
були й музики, і поети,
але не так, як перед цим.
Ішли віки, мінялись люди.
Адреси змінював Парнас.
Було все так, як вже не буде,
як вже при них, а не при нас.
О ради Господа святого!
Усі ж бувають молоді.
А все не так, як після того,
і все не так, як при тоді.
6
472