Тероризм

Ми дихаємо одним повітрям, хоча Декілька сот кілометрів між нами. Маю надію, Що ми п'ємо одне й те ж пиво. Було би краще, якби ми читали однакові книги, Подорожували в одному напрямку, разом входили у депресію І виходили з неї, курили одну сигарету на двох, Спали в одному ліжку: так, як колись. Мені смертельно набридло кидатися в обійми інших, Гріти інші руки, дихати іншим волоссям, Кінчати у презервативи. Хороша моя, я постійно думаю як ми могли б назвати наших дітей, Я хочу від тебе дитину, гладити твій живіт, вслухатися В нього, наче в улюблену музику, хочу зав’язувати Твої шнурівки і купувати для тебе фрукти, хороша моя, Я хочу разом з тобою прокидатися і засинати, Користуватися однією електронною скринькою, Присвячувати тобі вірші, хороша моя, Я хочу, аби весь світ вимовляв твоє ім’я. Я дуже далеко, тобто я майже поруч, тобто я майже в тобі, Тобто, я - майже ти, я відчуваю, як вибухають бульбашки твоїх поцілунків – у мене від цього кровоточать барабанні перетинки, я знаю, що дегустатори твоєї шкіри зранку покинуть тебе, - від цього я починаю горіти і пити, я чую твої стогони – від цього я перестаю дихати.

Будь зі мною, народжуй мені, дряпай мені спину, Чекай мене ввечері, розповідай смішні історії, Клади на мене ногу під час сну, читай мої вірші першою, Просто будь щасливою разом зі мною.

Ми з тобою неймовірно рідні, бо Дихаємо одним повітрям.

Я кохаю тебе.