Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Тероризм

Андрей Любка

  • Аватар пользователя
    Ksyhanets14 апреля 2012 г.

    Знайомство з Андрієм Любкою почалось з того, що я випадково знайшла в аудіо декламацію його вірша "Дегустація твоєї шкіри". То було щось божественне. Одразу після прослуховування я полюбила його. Пізніше я якось знов натрапила на один з його віршів, і вже остаточно закохалась в його творчість і в нього самого також.
    Це просто щось неймовірне. Його вірші хочеться перечитувати знову й знову. Вони не набридають. А навіть навпаки, як наркотик, - тягнуть до себе знов і знов.


    Найголовніше в цьому житті – прокинутися біля тебе
    В ліжку і слухати як
    Ти спиш.



    Бути не значить чути
    Жити або померти
    Бути це значить взути
    Мешти своєї смерті


    Можливо, комусь дана поезія здасться занадто сопливою, але я від неї просто божеволію. Божеволію і все.

    13
    689