Відчувається ідеологічність відбору: твори там, де це було можливо, явно добиралися за однозначними критеріями – антивоєнні, антиамериканські, про бідність чи написані членами КПЯ. Але надзвичайна якість перекладу змікшувала цю тенденційність.
Здивував і порадував Кавабата. Надзвичайно сподобалася його новелла «Бухта Лука»: до відомого письменника приходить відвідувачка і починає нагадувати минуле, яке письменник (який до того ж останнім часом страждає на легкий склероз) ніяк не може згадати.
Чудове оповідання Харуо Умедзакі «Дым» – побутова замальовка з життя.
Варто ще відмітити «Жену Вийона» Дадзей Осами (що сама новела, що закінчення дуже японські за духом), смішна новела «Верноподданый командир» Ібусе Масудзі (в якій колишній офіцер ніяк не може навіть вдома вийти з ролі військового командира), «В больнице "Журден"» Сюсаку Ендо (тут цілий букет різних думок у зв'язку з закінченням війни).
Загалом, збірка цікава, хоча, повторюся, і дещо нав'язливо тенденційна.
4 понравилось
