Биті є. Макс

Цю книгу для мене витягнула героїня другого плану глухоніма Дора. Не знаю, чому я пройнялася історією цієї дівчини. Може тому, що вона плавно і органічно вписалася в сюжет, а може через те, що в житті знаю схожу долю. Та саме через неї така висока оцінка. А ще через Ганну Іванівну. Людину, яка змушена була підкоритись обставинам, але суворе життя не прогнуло ії. Гроші і бажання залишитсь на роботі не стали завадою для того, щоб допомогти скривдженій дівчині, майже дитині.

А Макс? От про нього навіть писати нічого не хочеться. Справжній син своїх батьків, пустий і нікчемний. "Мальчик-красавчик" із витаючого у мріях мажора виріс у беручкого і хитрого бізнесмена зі стальними нервами. Такому навіть рідний батько не завада. Люба забута. Вірніше, "добрі" люди так все перекрутили, що Люба тепер із романтичної недосяжної мрії перетворилася на хитре стерво. Тепер він іде не тільки по кістках і по крові. Тепер він топче добрі спогади і, хоч і хитку і непевну, але все-таки дружбу. Прийде час, Макс зрозуміє багато чого. Можливо він намагатиметься виправити свої помилки, але хорошою людиною йому не стати ніколи. Я навіть не вірю, що він, як покійний його дід, на якого, як кажуть, хлопець дуже схожий, зможе зробити просто так добру справу, хай навіть останню в житті.

Ось такі вони, герої Люко Дашвар. Морально скривджені. Хтось з купою грошей, у когось вітер в гаманці. Все, як в житті. Биті є. В цих словах шукайте різний зміст. Та не думайте, що все так просто.

Перевод.

Эту книгу для меня вытянула героиня второго плана глухонемая Дора. Не знаю почему я пронялась историей этой девушки. Может потому, что она плавно и органично вписалась в сюжет, а может из-за того, что в жизни знаю похожую судьбу. Но именно из-за нее такая высокая оценка. А еще через Анну Ивановну. Человека, который вынужден был покориться обстоятельствам, но суровая жизнь не прогнула её. Деньги и желание остаться на работе не стали помехой для того, чтобы помочь обиженной девушке, почти ребенку.

А Макс? Вот о нем даже писать ничего не хочется. Настоящий сын своих родителей, пустой и ничтожный. "Мальчик-красавчик" из витающего в мечтах мажора вырос в хваткого и хитрого бизнесмена со стальными нервами. Такому даже родной отец не помеха. Люба забыта. Вернее, "добрые" люди так всё перекрутили, что Люба из романтичной недосягаемой мечты превратилась в хитрую стерву. Теперь он идет не только по костям и крови. Теперь он топчет добрые воспоминания и, хоть и шаткую и неуверенную, но всё-таки дружбу. Придёт время, Макс поймет много чего. Возможно он будет пытаться исправить свои ошибки, но хорошим человеком ему не стать никогда. Я даже не верю, что он, как покойный его дед, на которого, как говорят, парень очень похож, сможет сделать просто так доброе дело, пусть даже последнее в жизни.

Вот такие они, герои Люко Дашвар. Морально обиженные. Кто-то с кучей денег, у кого-то ветер в кошельке. Всё, как в жизни. Битые есть. В этих словах ищите разное содержание. Но не думайте, что все так просто. Если читать на украинском, то вообще - Бытие

Почну з того, що зважаючи на прочитані мною рецензії (здебільшого негативні), і тому не дуже багато очікуючи від книги, була приємно вражена. Не скажу, що книга шедевр (у Дашвар є й набагато сильніші книги), але значно краще, ніж я очікувала. Були відверто неприємні моменти: і матюки (хоча це у повсякденному житті не рідкість і, мабуть, вписувались вони автором для більшої реалістичності історії, але слух різали аж занадто), і сцени, і герої (і поведінка, і вчинки Макса викликали настільки глибоку відразу і обурення, що хотілось задушити його своїми руками). Є і хороші враження від книги: сподобалась лінія Дори, Ганни Іванівни - описані по-життєвому правдиво, на мою думку. Висновок: книга не претендує на роль "літературної бомби" чи одкровення, але читати досить цікаво. Переходжу до Гоцика, там, кажуть екзотика:). Подивимось