Ваша оценкаРецензии
lera_indigo275 июня 2015 г.Чесно кажучи, не розумію, чому так вихваляють цю книгу. Враховуючи те, що я зовсім не пам'ятаю, про що там ідеться, напросився висновок, що я не була під враженням від неї взагалі, хоча прочитала 3 роки тому - відносно недавно. Эдине, що пам'ятаю - головного героя звали Банзай, він працював вчителем в школі. Все. Крапка. Чим це закінчилось - хоч вбийте, не пам'ятаю. Щось незрозуміле і неосяжне для мого розуміння.
Як на мене, в Дереша є набагато цікавіші книги, ніж "Культ".2482
gibinchik2 октября 2013 г.сначала я думала, что это книга про то, как "мы пили, и курили и тусили", когда учились в универе. ну, как "Дай мне" И. Денюжкиной, но потом пошла история со снами и начался постмодернизм. это конечно явление в украинской литературе, но можно было немного разгладить некоторые моменты. а язык у автора красивый, живой.
2111
nikolaevava4 сентября 2013 г.Як на мене - книга дає наркотичний ефект, настільки захоплює с першої сторінки. Дуже атмосферна. Вона або затягує або категорично відштовхує.
2105
Nataliya_Filon5 апреля 2013 г.Читала эту книгу уже после ознакомления с несколькими произведениями Дереша. С самого начала заподозрила неладное. Проверила - и таки да, это первая его книга. Как по мне - слабовато на фоне остального его творчества, но очень сильно для первой книги. В целом - понравилось, даже очень. Восхищена и предельно благодарна одному из немногих стоящих наших современных писателей.
296
Simpotjawka11 июля 2012 г.Я чомусь думала, що книжка буде про якісь молодіжні (типу сатаністські) ритуали чи щось подібне. Але от, ніби звичайна історія молодого препода, який захоплювався котролюванням сновидінь і курінням травки з юною студенткою, ближче до кінця переходить в якусь фантастику, на межі реальності і сну - оце було для мене несподівано. Вперше читаю укр. напів-фантастику, щось таке дивне, але мені сподобалось.
284
crystal_ship2 февраля 2011 г.Дереш в этой книге уже намного уверенней и собранней, чем в "Покоління...". Добротная, крепкая мистика. Стиль радует), хотя и встречаются "выпадающие" моменты. Лично меня, конечно же, улыбают ссылки на любимую мною музыку, надо заметить, что в этой книге они смотрятся уже намного более органично, правда к переходу к мистике почти пропадают, что на мой взгляд - зря и жалко.
278
ellemy18 октября 2015 г.Читать далееЦя книга дійсно варта уваги. Не скажу що вона прямо таки запала мені в душу але якщо хтось спитає чи варто її читати, без долі сумніву відповім ствердне "Так!".
Історія досить таки неординарна з елементами містицизму, що не могло мене не підкупити. Головні герої на перший погляд прості і нічим непримітні люди зі своїми маленькими секретами, але все не так просто як здавалося - секрети виявилися не такими вже й простими, а в дечому навіть доленосними. Великий плюс особисто для мене в тому, що розповідь ведеться про неформалів. Юрко Банзай - новоспечений вчитель, а ще й неформал - це ж така маленька диковинка. Якось саме його образ в голові був дуже мінливим, не змогла повністю намалювати собі його. От Дарця (учениця Банзая) зразу зявилася в моїй голові, все вимальовувалося просто. Милою і трохи пікантною є історія кохання між цими молодими людьми. Дуже невинно все відбувалося, хоч сам Банзай на перших порах картав себе за свої почуття до цієї дівчинки. Взагалі, основна лінія книги дуже зачаровувала ,бо я до кінця не могла собі уявити що ж це за чудернацькі сни і видіння постійно порушують спокій Юрка і до чого ж це все приведе. На щастя для самого Банзая, він не був самотній в дивних обставинах , саме Дарця як ніхто інший могла його зрозуміти.
Я очікувала простого хепі енду, але це не та історія де все може закінчитися так просто, все ж таки на кону стояло існування всієї планети ( не тільки нашої ). Закінчення роману не розчарувало, бо як мінімум не було дуже очікуваним, але скажу що наш Всесвіт ці молоді люди врятували. :)11K
Melkij_Parazit8 октября 2015 г.Читать далееЯ очень люблю эту книгу. Нет, это не любимый любовный роман, который перечитываешь в пасмурный осенний день, и не любимая детская книга, к которой обращаешься за капелькой непосредственности и беззаботности... Это - просто книга с весьма колоритным и атмосферным флером! Да у нее есть характер! :-)
Она написана великолепным сочным языком, при чем весьма умело - Дереш всего парой фраз способен описать персонажа, сделав его живым, особенным и запоминающимся.
«Соля була не просто розумною, красивою, всесторонньо розвинутою дівчиною. Факультативно їй іще вдавалося бути лярвою, стервою, курвою і просто сукою.»Что сказать? И кого после этого волнует была ли она блондинкой?
То же касается селения Медные Буки, затерянного где-то в горах. Автор не уделяет ему так уж много места на страницах книги, но городок этот тем не менее живет, имеет свою топографию и свою весьма примечательную фауну...Бо при стіні стояла невеличка ятка: при самім краю ятки сиділа набожного вигляду бабуся-москалиха. На яточці продавалися свічечки та свічки, вервички, лампадки та різного сорту фотоіконки не найкращої якості. Трохи глибше лежали книжки — Святе Письмо, Псалтир, Коран, Бхагавад-Гіта, сповпчик підшивок випусків "Вартової Вежі", "Маґія" Папюса, "Тайниє тібєтcкіє дактріни" пані Блаватської, "Окультизм", "Сексуальна маґія Заходу" Алістера Кроулі, книжки на бандитську тематику — "Вор в законє", "Мєсьть слепова", "Я — вор" і тому подібне. А на самісінькому краю столика лежали барвисті піратські порновидання "Медові хлоп'ята", "Школярочка" та "Журнал на ночь"...
— Вибірайтє, маладой чілавєк, на любой вкус, не стидайцєсь... — заманювала його бабка.
Кроме того, это все-таки - современная проза, поэтому надо отдавать себе отчет - перед нами не просто рассказ о событиях, якобы имевших место в затерянной в горах школе. Это еще и "своеобразное подведение итогов литературных поисков 90-х годов", как сказано в аннотации к книге на другом сайте. Мне лично книга напомнила местами здоровый такой стеб над Кастанедой, увлечением восточными практиками и единоборствами, довольно едкую сатиру на лечение всех болезней грибами, уринотерапией, РУН-вера, Набоков и т. д., и т.п... Дереш прошелся, собственно по всем, и довольно остроумно!
И, конечно, обожаемый мною Лавкрафт... Вот честно, на мой вкус - самая атмосферная попытка передать тот иррациональный лавкрафтианский ужас, который свойственен "отцу" знаменитой мифологии Ктулху...
А поза тим — усе було о'кей.
Тільки люди трохи переживали. Чи, точніше, боялися.
Тільки Банзай почав здригатися від різких звуків і злегка скрикувати, коли до нього несподівано починали говорити.
Тільки Дарці було лячно ввечері йти самій у туалет слабо освітленими порожніми коридорами. Але, оскільки, крім Банзая, підтримати її більше було нікому, Дарця залишалася зі своїм страхом наодинці.
Тільки Семпльований і Малаялам, що жили у кімнаті, де у 76-му повісилась дівчина, і навпроти кімнати, де жив Ґєник Брєвнов, сусід якого у 98-му потрапив під електричку "Мукачево-Львів", вважали, що поступово втрачають глузд. Все через паскудні сни й паскудні звуки, які було чути ночами в їхній кімнаті.
А назагал, усе було в порядку, якщо це можна назвати порядком. Містом панувала певного роду Ідилія-після-чуми: порожні акуратні вулички, чисті сквери, безлюдний прибраний парк...
Тільки не раджу гуляти тими вулицями затемна: можна й заблукати.
Як це вже не раз траплялось.На мой взгляд, многие читатели "спотыкаются" о конец книги. А он вообще-то - весьма закономерен! Ну прям по Лавкрафту! У него как герои заканчивали? Чаще всего - совершая самоубийство в дурдоме, так что... В романе прозвучало имя Ктулху? Йог-Сотот? Да нашим героям еще повело!
Плакат і донині висів у кімнаті друга: на ньому дизнеївські звірятка весело ганяли поміж дерев Доброго лісу, а під якимось розлогим дубом гола Білосніжка гицалась на Принцові у позі "вершниця", в екстазі похоті закинувши лице до неба. Під плакатом дизнеївськими літерами запитувалось:
Хто вбив Бембі?1912
Horda19 декабря 2014 г.Книга, которая увлекла меня в мир ОС-ов, познакомила с Кинг Кримсоном и Ван Дер Грааф Генератором. А ещё именно отсюда растут корни моей любви к Лавкрафту.
Книга, которую особенно хорошо читать в декабре. Книга о тёмных культах, о любви, о тёмных и далёких мирах.
Люблю эту маленькую книжечку.1308
