Вікінг у моєму ліжку

Весела історія про вікінга, який і в Х столітті не вражав кмітливістю, а в наш час узагалі є самим тільки джерелом проблем. Книга із серії "Читання для реготання" справді примусить відволіктися від повсякденних справ і реготати. За це окрема подяка перекладачеві Віктору Морозову, адже більшість гумористичних ситуацій побудована на співзвучності слів. Дійсно пригодницька дитяча книжка, яка, власне, дітлахам дуже подобається. І я би поставила книжці найвищий бал, якби не одразу два "але": 1) занадто багато, як на мене, слів-синонімів слова "дурень"; 2) глянула одним оком на книгу Джеремі Стронг - Знайомтесь: фараон! , а там та ж сама історія (із далекого минулого в сьогодення потрапляє доволі колоритна особа). Проте книга однозначно варта уваги, особливо якщо хочеться легкого читання.

Чарівна, чудова, просто неперевершена історія! Я просто щаслива, що вона потрапила мені до рук. Саме такі історії приємно читати в будь-якому віці. І я безмежно щаслива, що останнім часом мені трапляється багато прикладів чудової сучасної дитячої літератури, яку не соромно дати дітлахам.

З цією книгою можна просто відпочити. Вона не даремно входить у серію під назвою "Читання для реготання". Я дійсно сміялась до кольок у животі і не могла відірватися від цієї неперевершеної історії.

У книзі розповідається про дуже незграбного вікінга Сігурда, який волею долі опинився у більш-менш сучасному світі. І куди б він не прийшов, там відразу розпочинається суцільний розгардіяш. А його мова! Чого лише варті оці перекручені репліки. А про вчинки його я взагалі мовчу. Це дійсно дуже смішно і до того ж мило.

Ця історія навчає, головним чином, відповідальності. Дійсно, після прочитання ти розумієш, що потрібно вчитися відповідати за свої вчинки і співіснувати з іншими людьми, знаходячи компроміси.

Дуже шкода, що книг цього авторі так мало в бібліотеці, але я сподіваюся ще щось цікавеньке відшукати.

Я не вельми великий експерт і поціновувач дитячої літератури, але пройти повз книгу із ТАКОЮ назвою було вище моїх сил))) Що ж, цікаво, мило, місцями смішно. Зрештою, я вже й забула, якими мають бути історії для молодшого і середнього шкільного віку. Переклад - шикарний! Із якимось львівським колоритом). Єдине зауваження: чому в сучасному житті не може бути смішно без обзивання когось? Адже, погодьтеся, "йолоп", "ідіот", "дурень" і "дебілувата" (і все це в межах 5 сторінок) - це якось занадто. Я би не надто хотіла, аби моя дитина читала такі словечка в книгах(