Двенадцать обручей

Вена - Львов - Карпаты - загробный мир... Таков маршрут путешествия Карла-Йозефа Цумбруннена, австрийского фотохудожника, вслед за которым движется сюжет романа живого классика украинской литературы. Причудливые картинки калейдоскопа архетипов гуцульского фольклора, богемно-артистических историй, мафиозных разборок объединены трагическим образом поэта Богдана - Игоря Антоныча и его провидческими стихотворениями. Однако главной героиней многослойного, словно горный рельеф, романа выступает сама У...

Жанры

Рейтинг LiveLib

3,7

282 оценки

5
31%
4
32%
3
24%
2
10%
1
4%

Ваша оценка

Прочитали 300Хотят прочитать 143

Рецензии

youkka5 января 2013 г.
Очень захотела прочитать эту книгу еще в 2004 году, когда купила её для мамы на украинском языке в первое своё самостоятельное посещение Украины. Что-то меня зацепило в ней, хотя я просто пролистала её и прочитала выборочно некоторые фразы, читать на украинском мне всё-таки тяжеловато. В 2008 году я её купила уже на русском языке (примечательно, что купила именно во Львове).
Пока читала, меня бросало в разные стороны от «нравится» до «коробит». Тема хорошая, обстановка располагает. Любовь австрийца к городу Львову мне так понятна, приятно было встречать знакомые названия улиц, а вот в Карпатах я не была, но так наслышана, что кажется, что была. Понравилась история про поэта Антоныча, творчество и жизнь которого переплетены с историей, рассказанной в этой книге. Клип на песню «Старый Антоныч» даже захотелось посмотреть. Но потом вдруг почувствовались лихие 90-е и мне стало ужасно жалко этого австрийца.
Читать далее
13
778
crystal_ship25 февраля 2011 г.
давно меня так не увлекал именно сюжет книги. хотя и стиль тут тоже прекрасный. с первых же страниц захотелось назвать Андруховича "мастером слова" без лишнего пафоса, просто это первое, что приходит в голову. персонажи романа - яркие и интересные образы, все линии причудливо, но органично сплетаются к концу. в книге много полу-легенд и полу-фактов про Гуцульщину и жизнь Антонича. лично мне, книга очень понравилась - рекомендую.
11
679
shapovalolya7 февраля 2013 г.
Перший обруч - це напевно... пояс невинності на дівчатах.
Другий - це напевно... такий танець, коли всі танцюють у колі. Ну там стелять хусточку на підлогу й усі з усіма цілуються.
А третій обруч - це обійми мого далекого минулого...
Четвертий обруч – це обійми теплого вітру, кружіння енергій...
Вона була захищена п'ятим обручем весни - своєю зеленою недоторканістю.
Шостий обруч - це залізне кільце двобою велетнів.
Сьомий обруч - це коли з кимось раніше не знайома почуваєшся легко і вільно, ніби сто років знаєшся.
Восьмий обруч - це коли стискається серце.
Дев'ятий обруч - це коли залишаєшся сам на сам і від цього нікуди не подітись.
Десятий обруч - це полон, з якого неможливо повернутися, нічого не втративши.
Одинадцятий обруч - це коли двоє стають одним.
Дванадцятий обруч - це коло вічності, початок і кінець в одному. Альфа і Омега, всі ми і кожне з нас...

Мені особисто було дуже цікаво читати першу главу тому, що реалії життя українців відображені дуже чітко та характеристика, опис минулого ГГ віщували не менш захопливу розповідь. Не так сталося, як гадалося. Нажаль. Можливо, колись продовжу знайомство з Андруховичем, бо чула, інші його книги більш вдалі за "Дванадцять обручів".
Читать далее
10
822

Все рецензии

Цитаты

Sunburn6 октября 2009 г.
Усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов*язково з нами стається. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли це постає перед нами, навіть не впізнаємо його в обличчя. Тому ми переважно боїмося майбутнього, боїмося подорожей, дітей, боїмося змін
18
4,4K
Romashka2816 января 2013 г.
Перший обруч - це напевно... пояс невинності на дівчатах.
Другий - це напевно... такий танець, коли всі танцюють у колі. Ну там стелять хусточку на підлогу й усі з усіма цілуються.
А третій обруч - це обійми мого далекого минулого...
Четвертий обруч – це обійми теплого вітру, кружіння енергій...
Вона була захищена п'ятим обручем весни - своєю зеленою недоторканістю.
Шостий обруч - це залізне кільце двобою велетнів.
Сьомий обруч - це коли з кимось раніше не знайома почуваєшся легко і вільно, ніби сто років знаєшся.
Восьмий обруч - це коли стискається серце.
Дев'ятий обруч - це коли залишаєшся сам на сам і від цього нікуди не подітись.
Десятий обруч - це полон, з якого неможливо повернутися, нічого не втративши.
Одинадцятий обруч - це коли двоє стають одним.
Дванадцятий обруч - це коло вічності, початок і кінець в одному. Альфа і Омега, всі ми і кожне з нас...
Читать далее
14
3,8K
Romashka2816 января 2013 г.
Усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов'язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так.
13
3,8K