Я, "Победа" и Берлин

Кузьма Скрябин

Цитаты

Аноним22 июля 2015 г.
Мої пізнання в німецькій мові були на рівні. Якщо точніше – то на рівні нуля.
3
754
Аноним22 июля 2015 г.
Виїзд на Берлін ми запланували на третю годину ночі. Чому саме на третю? А чому б ні? Я переживав період запізнілого переходу з дитячого віку у фазу дураковаляння, і мої рішення часто-густо були висмоктані з пальця, як герої Конан Дойля. Сам придумав і потім сам мучився, як з того вийти, і мучив ще й оточуючих мене персон.
3
739
Аноним31 мая 2015 г.
Слово «курва» поляки вживають настільки часто, що воно ними не помічається, а в нашій мові замість нього придумали Кому.
3
640
Аноним7 февраля 2023 г.
В кожного своя олія в голові. За кістками не видно.
2
152
Аноним20 декабря 2019 г.
Я ніколи не шукав легких вирішень проблем, і навіть, коли все здавалося елементарним - я йшов в обхід.
2
380
Аноним27 февраля 2013 г.
Лесик с Вовой исполняли ритуальный танец в честь победы рефлексов над интеллектом.
2
446
Аноним15 января 2011 г.
Треба було вичекати, дати потомитися у киплячому казані емоцій, відчути бажання, захвилюватися і врешті-решт, розлізтися солодким киселем.
2
459
Аноним15 января 2011 г.
..райський еліксир, який додавав сили і хоч якоїсь сраної надії..
2
465
Аноним17 апреля 2025 г.
Він знав, що я максимально необов'язковий тіпєц. Мене в різних кінцях Львова могло чекати до десяти людей в той самий час, коли я навіть не збирався виїжджати з рідного Новоєврейська і слухав радіо на даху будинку разом із Зоською, бо більше ніхто крім нього і мене не слухав радіо на даху. Там смерділо смолою або падало на голову — одне з двох. Але поляки там тягнули ліпше, ніж удома. Він сказав — через тиждень, що мало означати — завтра треба здати йому паспорт для візи.
1
68
Аноним20 марта 2022 г.
— Документен ун машінен.
— Я, я, — відповів я і простягнув йому техпаспорт, заповнений цьоцьою Лесьою у МРЕО від руки і по-українськи. — Вас іст дас? — спитався він мене, і якщо знав наше слово «б…ь», то закінчив би фразу тим, чим закінчив би я на його місці. — Дас іст ауто, бля, — вирвалося в мене на кінці. — Найн, вас іст дас? — перепитав Брюс Вілліс і ткнув пальцем в мій талон.
— А-а, дас іст техпаспорт, - не знаю, чи воно так називається в них, але більше варіантів в мене не було. Німець довго щось гаркав до свого колеги, який був схожий на мужика, котрому прикрутили голову від карлика. Той крутив замалою як на нього шпаківнею і махав убік Львова: — Цурюк, цурюк, — почув я в наш бік. Я з дитинства ненавидів слова, що закінчуються на «урюк», і тому почав підозрювати форс-мажорні повороти в нашому плані взяття Берліна.
Читать далее
1
148