Рай.центр

Не варто свої Геніальні мізки вмикати винятково для внутрішнього користування і чекати гіпотетичного часу «X», аби продемонструвати їх світові. Життя і є час «X».

Що за диво — життя! Сама серед людей — нема спасіння. Сама серед природи — вічний рай.

...любов - рай. Не околиці й задвірки, центр дивовижного раю огородженого неприступними серцями від заздрощів і пліток.

Що любов - нова наука, всі попередні теорії, досвід і знання встрачають сенс. Що любов кривиться від брехні як від гіркого цитрусу, що гріх один - не довірити своїй любові.

ЯК можна розповісти про любов? От я кажу - ми йдемо вулицею....І що? Як можна пояснити, що можна просто йти вулецею чи загубитися серед натовпу, говорити про щось незначне і не важливе чи взагалі мовчати і знати - навкруги нікого. Ні вулиці, ні дерев, ні людей. Тільки ми. І це відчуття не порушить ніщо - ні галас, ні шелест листя, ні сигнали автівок.

Любов до України - це не вбрання. Це - знання. (109)

Обережний їжачок кинув гризти зів'яле яблуко, забуте кимось із відпочивальників, повів носом. Німо? Дерева у глибині острову зашепотіли без вітру… Тваринка за мить скрутилася, завмерла. Що за чортівня?

"Авто-така омана. Ми мчимо, та недвижні. Ми прагнемо до мети сидячи..."

"Очима, а також руками, ногами, серцем і всім іншим командують мізки."

"Можна виграти будь-яку битву. Навіть коли на боці ворога-орда бійців, а на твоєму-тільки одиниці. Навіть коли немає сил, аби зробити один лише крок. Навіть коли здається, що життя позаду, а попереду тільки біль і страждання."