Дорогою ціною

Михаил Коцюбинский

Цитаты

Katzenblick11 мая 2016 г.
Життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а й чуже. А врешті - хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води приток у річку.
Я не можу розминутися з людиною.
Я не можу бути самотнім.
Признаюсь: заздрю планетам, вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину.
Мене втомили люди. Мені надокучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять.
Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинути разом зі сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій...
Але вони йдуть. За одним другий і третій, і так без кінця. Вороги й друзі, близькі й сторонні - і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі лишають на душі моїй сліди підошов.
Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: "Тут вхід не вільний!"
Читать далее
30
5,4K
ssamsarra15 января 2014 г.
А люди йдуть. За одним другий і третій, і так без кінця. Вороги й друзі, близькі й сторонні - і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі лишають на душі моїй сліди своїх підошов. Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: «Тут вхід не вільний!»
22
41,5K
EduardGol16 сентября 2013 г.
Так було тихо, що менi соромно стало калатання власного серця.
18
37,1K
masha_k14 января 2013 г.
Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій.
16
33,4K
Nicoletta4 июня 2014 г.
Ходиш мiж людьми, як мiж вовками. Одно - стережешся. Скрiзь настороженi вуха, скрiзь простягннi руки. Бiдний в убогого тягне сорочку iз плоту, сусiд в сусiда, батько у сина.
"Мiж людьми, як мiж вовками".
13
28,6K
Nicoletta4 июня 2014 г.
Признаюсь - заздрю планетам: вони мають свої орбiти, i нiщо не стає їм на їхнiй дорозi.
13
26,2K
dolli_k26 августа 2015 г.
Так добре було б стати "нічим" - безгласним, непорушним спокоєм.
11
12,9K
Ksyhanets16 января 2014 г.
Коли ви в горі, коли ви щохвилини сподіваєтесь якогось лиха і душа ваша напружена, мов струна на струменті, раджу вам зупинити годинники. Якщо ви стежите за ними, вони без кінця продовжують ваші муки. Коли ж забуваєте за них, вони нагадують про себе, як цегла, що падає на голову. Вони байдуже рахують ваші терпіння й довгими стрілами-пальцями наближають хвилину катастрофи.
11
12,3K
EduardGol7 марта 2014 г.
Поезія жити не може на смітнику, а без неї жити - злочин.
10
16,1K
EduardGol7 марта 2014 г.
Небо було синіше од моря, море було синіше од неба. Мені здавалося, що вони заздрять одне одному.
10
11,6K