Дорогою ціною

Остап і Соломія закохані одне в одного, проте їм судилося жити у тяжкі роки, коли «вільний дух народу ще тлів під попелом неволі». Злий пан віддає Соломію заміж за нелюба, а Остапа відправляє у рекрути. Остап зважується на втечу, а Соломія, перевдягнувшись у молодого парубка, також слідує за ним. По дорозі вони зустрічають інших знедолених людей, котрі шукають волі, потрапляють під обстріли, ризикують життям. Трагічно-романтична історія чистого кохання і боротьби за волю лишається і сьогодні одн...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,0

277 оценок

5
32%
4
40%
3
23%
2
4%
1
1%

Ваша оценка

Прочитали 342Хотят прочитать 64

Рецензии

Virna31 марта 2015 г.
Воля то щось важливіше навіть за життя. Та свобода не дається за дарма тільки дорогою ціною. Але і цінується тоді посправжньому.
Молоді, безстрашні і нестримні, двоє відчайдухів, що уособлюють прагнення мільйонів - звільнитись та знайти щастя, яке не можливе в тюрмі.

19
885
EduardGol10 октября 2013 г.
Українця завжди вирізняла відсутність бажання накласти руку на чуже, працелюбність та свободолюбність. Саме останнього торкнувся даний твір.
Неволя була страшніша за будь-які катування, за смерть. За для отримання волі, можна ризикнути усім, віддати все, та отримати все – свободу! Однак інколи, в боротьбі за свободу, втрачали й інше, без чого смак перемоги втрачав свою насиченість і про це також повідав автор твору "Дорогою ціною".
14
398
Dasherii23 апреля 2019 г.
Дорогою ціною (осторожно, спойлеры!)
Ну так.. Классическая украинская классика. Увы, на этот раз не попавшая в список понравившихся книг. Нудновато, шаблонновато. Особенно претило то, что всю дорогу молодого мужика-Остапа тянет Соломия на своей, хоть и неслабой (это в книге было обсмаковано отдельно))), но женской все-таки, спине. То идет за ним в опасный путь, то лечит, то спасает, то котомку тяжелую несет и не отдает, пашет для него на семи работах, потом из плена вызволяет... Да еще в итоге погибла за него, а он жив-живёхонек.
В общем, совсем не в репертуаре героя моего романа. Не восхищена сюжетом, скажем так.
Моя оценка книге - 3.
:(
Читать далее
6
3,3K

Все рецензии

Цитаты

Katzenblick11 мая 2016 г.
Життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а й чуже. А врешті - хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води приток у річку.
Я не можу розминутися з людиною.
Я не можу бути самотнім.
Признаюсь: заздрю планетам, вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину.
Мене втомили люди. Мені надокучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять.
Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинути разом зі сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій...
Але вони йдуть. За одним другий і третій, і так без кінця. Вороги й друзі, близькі й сторонні - і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі лишають на душі моїй сліди підошов.
Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: "Тут вхід не вільний!"
Читать далее
30
5,4K
ssamsarra15 января 2014 г.
А люди йдуть. За одним другий і третій, і так без кінця. Вороги й друзі, близькі й сторонні - і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі лишають на душі моїй сліди своїх підошов. Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: «Тут вхід не вільний!»
22
41,5K
EduardGol16 сентября 2013 г.
Так було тихо, що менi соромно стало калатання власного серця.
18
37,1K