«Він стояв над столом, готовий, упевнений. Це була його мить. Зібралася публіка, і він нізащо їх не розчарує. Це його шанс довести, що його методи, нехай і не традиційні, дають результати. Він був головним лікарем, батьком бруклінської сім’ї, на якого завжди можна покластися. Він був суворим, але незмінно справедливим. Деніел подивився на чистий білий халат та інструменти у своїх руках, продезінфіковані й блискучі. Усе було готово.
Публіка витягувала шиї, щоб краще бачити. Перед тим, стягнутий ременями, лежав хлопчик, який полюбляв щось підпалювати. Деніел кліпнув, і перед ним уже лежав хтось інший, ще хтось, кого треба привести до ладу, - жорстока вдова, що отруїла шістьох своїх чоловіків, гарненька дівчина з вогняно-рудим волоссям. Він знову кліпнув і побачив найнещасніше в світі створіння. Перед ним було воскове обличчя чоловіка, що розпливалося від заспокійливих препаратів. Чоловік був поламаний, але це ненадовго. Його можна було вилікувати, їх усіх можна вилікувати…
Ден – головний лікар – почав операцію. Раптові звуки… Лункі удари, схожі на грім… Кроки над головою… Все стало розмитим, світ закрутився перед його очима. Тільки не зараз! Вони не можуть прийти по нього зараз. Влада ніколи не зрозуміє, що він намагався зробити.
Дене… Дене…
Вони називали його ім’я, вони прийшли по нього.»
Ваша оценка
1 понравилось
