Nur noch ein einziges Mal

Выбрала я данную книгу увидев оценку и прочитав аннотацию.. Я думала, что это просто любовный роман, но как же я удивилась, когда она оказалась не тем, чем кажется. Да, в ней есть любовная история и даже не одна, но при этом она о распространённой и серьезной проблеме насилия в семье. Книга вызывает довольно неоднозначные эмоции, мне хотелось ее закрыть и одновременно прочитать быстрее... к сожалению, я не понаслышке знаю, что такое насилие в семье, хотя хотела бы никогда не знать, но увы, моя мать прошла через это и были моменты, когда я ненавидела ее, за то, что она так долго прощала и терпела. Однако эта история показывает каким неоднозначным бывает происходящее, как сложно бывает принять, что твой любимый оказался монстром и как порой хочется прощать, просто потому что ты любишь человека. Да, возможно это глупость, наивность, но кто мы такие, чтобы судить. А развязка в очередной раз доказывает, что единственное правильное решение здесь... пусть все закончится на нас.

Ця книга лежала на моїй поличці досить довго, але я все ніяк не могла за неї взятися. Мабуть, інтуїтивно відчувала - дасться вона мені нелегко.
⠀
Так і сталося. Одну сторінку ця книга змушувала мене посміхатися, іншу - різала без ножа. А тому, що крутиться все навколо теми насильства.
⠀
Головній героїні, Лілі, не пощастило з батьком. На людях - пристойний та шанований чоловік, вдома - агресивний тиран, який б’є дружину. Лише після його смерті обидві змогли видихнути з полегшенням. Тільки хто ж знав, що Лілі, яка ніколи не могла зрозуміти свою матір, вважаючи її слабкодухою через неспроможність піти від батька, самій доведеться опинитися на її місці.
⠀
Протягом всієї книги я дивувалася тому, наскільки влучно авторка змогла передати емоції Лілі. Я проймалася всім: відчувала радість від знайомства з майбутнім чоловіком, біль від першого удару, розпач від думки, що ж робити далі.
⠀
Все стало на свої місця, коли я дійшла до післямови, в якій авторка зізнається, що більша частина книга - це її життя та історія її сім’ї. І від цього болісніше вдвічі.
⠀
Заради цікавості глянула дані ООН
⠀
«Кожна третя жінка або дівчинка бодай раз у житті стає жертвою фізичного або сексуального насильства».
⠀
Від усвідомлення цього факту болісно. Ніхто не заслуговує на подібне.
⠀
Не знаю, чи інші книги Гувер такі ж прекрасні, як ця, але хочу продовжити знайомство з авторкою. А вам поки раджу «Покинь, якщо кохаєш».
⠀

Возможно, это один из самых душещипательных романов. История ГГ имеет интересные этапы развития: влюблённость, карьерный рост, замужество, беременность, рождения ребёнка и обретение себя. Периодически идёт погружение в ее подростков прошлое: вырезки из дневников о рассказе про первую любовь, ее рассуждение на тему отношений ее родителей. 

В этом романе Вы найдёте все и сладкие взлеты счастья и радости, и самое жесткое стекло. Очень смело освещена тема домашнего насилия и что переживают женщины, все их мысли, сомнения, то, как они ощущают себя рассыпавшимися на тысячи осколков. То, как ищут в себе смелость и силу уйти от человека,которого любят до безумия. 

Первые страниц ~250 читаются с легкой радостью, а дальше происходит то, о чем ты даже не хотел задумываться. 

Рекомендую, но далеко не всем, 18+