Savaş Sanatı

Сунь-дзи сказав: «Війна - це мистецтво брехні.»
А перекладач потім сказав: «…твір філософсько-стратегічний. Якщо ми докладемо зусиль, то потрапимо в певне поле мислення».
Такі книжки не ковтають за день, навіть якщо власне давньокитайський трактат займає лише 50 сторінок. Він класно перекладений, принаймні, так виглядає, і якщо прочитати його вдумливо, потім можна красиво вставляти цитати у розмову і виглядати страшно розумним. Особливо заходить у розмовах про війну і бізнес, який, так каже перекладач, теж війна.
Я не буду розповідати про найцікавіше, просто скажу, що цікаве там є і кожен знайде щось своє, хоч і написано воно у дещо специфічній формі.

Друга частина - це коментарі й інтерпритація від перекладача, з яких добрих 25% займають цитати з першої частини. Не скажу, що вона багато чого для мене пояснила. Хіба я дізналася значення слова «сугестивність» (не з книжки, погуглила: це здатність сприймати психічний вплив з боку іншої особи або групи осіб). Тобто, книжка прочитана не даремно.

Цю книгу я дуже хотів почитати. Вона коротка, тому думав справлюся з нею за один вечір. Але сталося не так, як задумував. "Мистецтво війни" заставляє тебе думати, аналізувати прочитане, усвідомлювати стратагеми написані великим полководцем Сунь-дзи.

Узагалі дуже цікаво, що це перший переклад цього трактату українською. За це потрібно дякувати Сергію Лесняку, який показав нам своє розуміння цих текстів. На скільки я розумію, однозначного бачення цих трактатів немає навіть у китайців.

Вважається, що ці тексти були важливими для військової тактики у свій час. Хоча, дуже легко усе переноситься на сучасність у військовій сфері, враховуючи війну, яка у нас відбувається. Описані у трактаті ідеї, принципи використовуються не тільки у військовій справі, але і бізнес стратегіях компаній, особливо у східних країнах. У деяких компаніях навіть заставляють вивчати цей трактат напам'ять.

Видання, яке є в Україні, поділене на дві частини. У першій частині якраз і є переклад цього трактату. А у другій - думки Сергія Лесняка, який спробував перенести ці принципи на сучасність у сфері бізнесу. Особисто для мене було цікавіше читати другу частину, де є багато думок, як вести бізнес, будуючи його, використовуючи модель, яка побудована для військової справи.

Кілька стратагем, які мені сподобалися:

• «Створити щось із нічого» (Стратагема творчого перебільшення). Необхідно інсценувати фантоми, щоб ворог прийняв їх за дійсність, яка насправді дуже відрізняється від таких уявлень.
• «Здійняти шум на сході, напасти на заході» (Стратагема відволікаючого маневру). Необхідно використовувати удавані атаки й відволікаючі маневри для маскування напрямку головного удару.
• «Відпочиваючи, чекати на виснаженого ворога» (Стратагема виснаження ворога). Необхідно шукати шляхи до виснаження потужного ворога.
• «Грати роль дурня, не сходячи з глузду» (Стратагема невинної овечки). Свідоме розігрування слабкості й недієздатності.
• «Стратагема порожнього міста» (Стратагема відкритих дверей). Необходимо спантеличити більш сильного ворога можлівістю засідкі.

  Лишилося подивитися тільки ще раз стрічку "Вовк з Уолл-стріт", де згадувалася ця книга.

Пожалуй, книгу не стоит воспринимать как руководство к действию Это скорее небольшой сборник важных выжимок китайской народной мудрости. Ожидать от неё какой-то мелодичной литературности точно не стоит. Некоторые страницы буквально на 2/3 пустые, а сверху помещается небольшой абзац из одного предложения.

Мудрости тут действительно есть, что интересно, не только о войне. Их можно рассматривать и через призму бытовой жизни и взаимоотношений с людьми в повседневных взаимодействиях. Здесь есть и о важности планирования и о необходимости дисциплины в получении успеха. Для тех кто изучает китайскую культуру или военную стратегию, книга будет интересным опытом. К сожалению, не мой формат.

Мне нравится думать в плоскости следующей мысли: книгу стоит воспринимать, никак инструкцию к боевым действиям, а как сборник народной мудрости Китая, заключённый в четырёхстах страницах.

Каждый абзац текста несёт в себе глубокий смысл, позволяющий ещё лучше понять, почему действия не так важны, как планирование этого действия. Глубокий расчёт главнокомандующего армии/войска/команды — это залог успеха победы в войне или просто в бое, который обычно происходит в организациях. Тут нет поножовщины и крови, однако стратегия такая же как на войне.

Книгу читать трудно по причине того, что выверенные переводчиками заметки Суня комментируются другими переводчиками, а также дополняются сносками комментаторов издания. Это целый лабиринт осмысления текста.

Информация из книги носит прикладной характер, если её осмыслить и переложить на бытовые задачи. Опять же, повторюсь, важно воспринимать ни как руководство к боевым действиям, а как в первую очередь мудрые заметки для стратега.

Оценку на livelib ставлю — 7, всё-таки не мой формат. Возможно я не готов к такому роду информации или к подаче. В большей степени, мне было бы интереснее читать без комментариев и сносок, чистый текст Суня и самостоятельно его разуметь.

Несомненно, когда-то этот труд был фундаментальным откровением, достойным стать походной книгой любого генерала. Сейчас, конечно, многие вещи уже не так актуальны. Иные кажутся обычной логикой или здравым смыслом. Однако полагаю, что для того, чтобы в нужный момент этой логикой воспользоваться, она должна быть буквально зарублена на носу и выучена наизусть.
То, что добавляет веса этому военнму учебнику, это его возраст. Тот факт, что вещи, сказанные Сунь Цзы, пережили столько веком и все еще актуальны, подтверждает их истинность.