Ваша оценка<p>В повести в качестве темы выдвинуто разложение самого крестьянского общества, преимущественно вследствие развития кулачества.</p>
Жанры
Рейтинг LiveLib
4,1
21 оценка
- 548%
- 429%
- 324%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 27Хотят прочитать 17
Рецензии
Аноним22 декабря 2013 г.Дякую вам, пане Грінченко, за цей роман. Він те те що актуальний, він є взірцем того, що українці ся лишають такими ж, якими були більш як сто років тому. Рекомендую до прочитання кожному, хто починає цікавитися Україною, хто починає любити Україну.
Герої дуже реалістичні і виписані до останнього, майже як в мирного, але не займають такої кількості сторінок для описів усього.
Must read!41,5K
Цитаты
Аноним25 марта 2017 г.Читать далее— А ти ж у мене розумна, ти ж не така, як інші жінки, що їм байдуже, що там поза хатою робиться; ти розумієш, що кожному громадянинові треба за добро громадське дбати.
В гарненькій голівці Гаїнчиній оця штука — громадське добро — була якась занадто невиразна — от як туман: біліє, а підійдеш ближче — нічого нема, розвіявся, чи що. Але що Зінько її хвалив (вона так любить, як він її хвалить), то й вона подобрішала задля того премудрого туману, задля громадського добра і зараз же знову сіла біля самісінького Зінька, взяла його голову і положила собі на коліна. Сама ж споважніла й промовила:
— Воно звісно, як громадська справа, то треба... Тільки знаєш, Зінечку, якби так, щоб громадському доброві манюпусінька часиночка, як ніч у жнива, а нам удвох — велика, як день улітку.
Зінько засміявся.11,3K- Аноним25 марта 2017 г.
Та лихий то розум у воїна буде, коли війну починає, а як подужати — не відає.
11,2K - Аноним25 марта 2017 г.
— Сліпі, вони мають очі, глухі, вони мають вуха, — відказав Карпо. — Прихиляються вони тільки до лихого, — немає доброї стежки до голови нерозумної. Одначе не можна й так покидати. Робитимем, як кажеш, маючи надію в Бозі.
11,1K
Подборки с этой книгой
Все подборки
Другие издания
