У Афганістані є дуже багато дітей, однак практично немає дитинства

Ані словечком не перекидаємося: не тому, що нам нічого сказати, а тому, що говорити нічого не треба.

— Пам’ятай, Аміре-ага. Чудовиська нема, є лише прекрасний день.

«Таке боляче говорити, — сказав він, стенувши плечима, — але хай краще болить правда, ніж утішає брехня».

Прикметна риса людей, які кажуть тільки те, що думають. Вони вважають, що всі інші роблять так само.

Я понурив очі. Навіть тепер мені важко дивитися просто в обличчя таким, як Гассан, — людям, які кажуть тільки те, що думають.

«Для тебя хоть тысячу раз подряд!» 

- Запитай дещо в цього чоловіка, - сказа баба. Він звертався до Карима, але дививсся простісінько на російського офіцера, - Запитай, де його сором.
Карим переклав.

• Він каже, що це війна. А на війні нема місяця сорому.
• Скажи, що він помиляється. Війна не скасовує гідности. Війна вимагає її навіть більше, ніж мирні часи.

Ничего удивительного - ее голос так и тек молоком и медом.

Баба напоминал вдовца. который женился снова, но не в силах выбросить из головы покойную супругу.

Теперь твой долг развить его, ибо тот, кто растратит зря Божий дар, подобен ослу.

В конце концов, наверное, каждый отец тайно желает смерти своему сыну.

Путь мой пролегал вдоль озера Спрекелс у северной границы парка "Золотые Ворота". Едва перевалило за полдень, солнечные лучи сверкали на поверхности озера, по воде пробегала легкая рябь. Свежий ветерок раздувал паруса игрушечных корабликов. В небе плыла пара красных воздушных змеев, их длинные голубые хвосты полоскались в воздухе. Люди, деревья, ветряные мельницц и прочая мелочь остались далеко внизу, и змеи величественно созерцали Сан-Франциско, город который стал мне домом.

отступать, не ввязавшись в битву, значит обосраться.

И еще: сегодня придется потрудиться. Знаете, чем нужно заняться?
Мотаю головой.
— Надо выпустить газы. Только после этого вы сможете принимать жидкую пищу. Не пукнешь — не поешь.

— Самозащита — не низость.

ЖИЗНЬ – ЭТО ПОЕЗД, ЗАЙМИ СВОЕ МЕСТО.