Вбивство п'яної піонерки

Важко сперечатися з людиною, для котрої головне - не логіка, а прагнення будь-що переконати іншого.

Я вам так скажу: ти нізащо не виживеш, якщо не навчишся брехати дорослим.

Бо приступлєніє — це як яйце. Маленьке таке яєчко. Його поклади голубці — вона й висидить. А якщо це не голубине яєчко, а, например, зміїне, то вилупиться гадюченя. І от я тебе про це й питаю. Що краще: яєчко розбити, щоб із нього ніхто не вилупився, чи потім дивитися, якої шкоди гадюка накоїла?

На подвір’ї тихо, собака спить у будці, на перехожих нуль вніманія. Собаки — вони як? Коли є хазяїн удома, вони всіх перехожих обгавкують — щоби показати, як вірно служать. А як нікого вдома нема — то й собака собі спокійно спить.

Якщо ти комусь робиш якусь послугу, то, може, вона і принесе користь тому, кому ти її робиш, але майже завжди вона шкодить комусь іншому. Напевно, треба робити лише те, що ти можеш, і не зазіхати на те, щоб усім було добре.

Тут є одна таємниця: якщо ти дуже хочеш, аби щось трапилося — наприклад, аби люди повиходили на вулицю, — треба взятися до чогось іншого, ніби тобі не дуже й хочеться, щоби вони виходили на вулицю.

...вчитися нікада не рано. Знання за плечима не носять!

Яка погода після дощу! Це просто наслаждєніє - іти отак вулицею: сонечко припікає, але повітря ще вогке, прохладне! Вишні звисають над вулицею кривавими краплями. Кури пасуться неспішно, раз у раз роззираючись із почуттям власної гідності, доки одна з них щось знайде. Тут усі забувають про всю гідність і, мовби скандальні баби, мчать до неї, щоб забрати. Нє, не до гідності, канєшна, до курки... Як люди, їй-богу!