The Devil's Advocate

Молодий перспективний адвокат Кевін Ломакс після перемоги в гучній, але неоднозначній справі, був запрошений на роботу у велику серйозну компанію. Це такий шанс! Такі вигідні чудові умови! Тож вони з красунею дружиною одразу ж пристають на пропозицію та переїздять до Нью-Йорку.

І все так, здавалося б, прекрасно - великий будинок, привітні колеги, турботливі сусідки, фінансові перспективи. А головне турботливий та розуміючий керівник - власник компанії Джон Мілтон. І все б нічого, проте, як це часто буває, щось не так). Дружина Кевіна починає відчувати щось лихе, якусь загрозу, що нависла над молодим подружжям. Чи повірить їй чоловік, засліплений першими успіхами? З ким насправді підписав угоду адвокат? Чим це обернеться для чоловіка?

Книга написана дуже простою (часом навіть бідноватою, якщо чесно) мовою, тому читається легко і швидко. Сподобалось, як прописані персонажі. Також було цікаво поринати в тонкощі адвокатської справи, деталі судових процесів. Але в центрі уваги, все ж таки, психологія героїв, зміни, що з ними відбуваються, внутрішні конфлікти. Яку сторону обере головний герой - справедливості та чесності, чи безпринципності заради перемоги? Чи піде він на угоду з сумлінням? Що обере - добро чи зло? Читайте на сторінках.

Говорячи про цю книгу, я просто не можу не згадати про видатну екранізацію. Це один з моїх улюблених фільмів, тому книга сприймалася мною, якщо чесно, трохи критично. І змушена визнати, цю битву книга програла. Неперевершені глибокі, емоційні монологи легендарного Аль Пачино, що влучили мені в саме серденько, в книзі просто відсутні(. Я, звичайно, розумію, що книга та фільм зазвичай різняться, але ця виявилась для мене таким собі досить неточним переказом фільму.

Молодой талантливый адвокат выигрывает дело о растлении несовершеннолетних. Правда, выигрывает он практически доведя потерпевшую девочку до истерики в зале суда. Не все одобряют такой его поступок, но он не обращает внимания на пересуды, ведь богатая юридическая фирма предлагает ему стать их партнером, обещая всяческие блага. Он соглашается, не подозревая, что начальник этой конторы - сам Сатана...

Вообще, идея книги хорошая, богатая. Сатана, который руководит юристами, чтобы они защищали всяких отморозков, позволяя им и дальше творить зло - ну отлично же. Однако, воплощена эта идея на троечку.
Сюжет ну оооочень незамысловатый, изобилующий штампами. Тут вам и квартира самоубийцы, и чокнутая соседка с многозначительными намеками, и внезапно изменившаяся жена, и "ребенок Розмари". К финалу вообще начинается бред, хотя самая-самая развязка не так-то и плоха.
Персонажи меня бесили постоянно. От главгера я ожидала, что он будет циничным и в то же время не лишенным чувства юмора. Но нет. Он почему-то берется защищать заведомых негодяев, потом внезапно начинает искренне переживать из-за этого. Кстати, с негодяями тоже проблема - они настолько негодяистые, что кажутся неживыми. Харизмой ни ГГ, ни дъявол, ни остальные персонажи не обладают.

Нельзя сказать, что книга свосем уж провальная, но мне фильм понравился гораздо больше.