Шоколад із чилі

История о девочке Линке, что живет обычной студенческой жизнью. У неё много проблем в семье, отношениях и с друзьями, но исправляя их она приходит к удивительному концу.

Очень легко и динамично идет история. Слог автора приятный и ненавязчивый. Язык простой для восприятия. Герои живые, как и события. Мне нравилось наблюдать за Линкой и её жизнью. В начале я не понимала как всё началось и что происходит, ибо, как потом оказалось, это вторая книга цикла. Несмотря на это персонажи полюбились и мне было приятно провести с ними время. Чувства только приятные и теплые. Я часто умилялась и переживала за персонажей. Они очень живо и правдоподобно передаются в течении книги. Линка со всеми менялась и исправляла ошибки прошлого и настоящего. Мнение и, в некотором роде, у них меняются характера, но это в рамках их личности, что очень приятно наблюдать. Произведение можно было бы немного изменить в некоторых моментах, но вряд-ли получится повторить такую же индивидуальность автора в этой истории, ну и конечно же персонажей. Идея не оригинальная, а очень жизненная и необходимая подросткам для чтения.

Книге я поставила 4/5. Мне понравилось и я очень хорошо провела время, но, увы, читала с большим отрезком времени, сначала одну половину, а потом вторую. Но возможно именно в этом и волшебство этой книги, хотя это и минус.

Удачного чтения!

Просто неперевершене продовження історії про дівчину Халіну. І у рецензії на цю книгу зовсім не хочеться розповідати про її сюжет. Хочеться лише сказати, що, якщо перша книга дилогії була сповнена загадковості, то ця більш чуттєва та емоційна. Тут значну роль відіграють почуття людей. Мені дуже імпонували герої: у кожного з них своя історія, свої таємниці та свій біль, який не кожному вдасться зрозуміти.

Книга також порушує проблему порозуміння в колективі, коли більш популярні або сильні підлітки керують усім, що відбувається в класі. Також описуються непорозуміння в сім'ї, у стосунках як з друзями так і з хлопцями. Книга змушує поставити собі запитання і спробувати знайти на них відповіді...

Тож, кривда - помста чи прощення?

Возможны спойлеры!

Давно хотела прочесть книги этого автора, и вот, наконец, в руки попали "Кава з кардамоном" , а за нею следом и "Шоколад". Какой же красивый язык перевода, как приятно было читать. Я уже изрядно соскучилась по книгам на украинском языке, а тем более по таким. Еще больше, как выяснилось, я скучала по польской литературе для подростков. Еще с момента знакомства с "Целестиной..." я поняла, что польские девушки старшего школьного возраста мне интересны.
Итак, у нас два тома о жизни Линки, влюбленной в Адриана, и ее странного семейства. Достаточно динамичных и насыщенных событиями тома. Но второй мне понравился несколько больше. Тут героиня, наконец, становится взрослее, начинает задумываться о следствиях своих поступков. Однако взрослее, увы, не значит тактичнее. Если в первом томе история завязана на поисках давно пропавшей сестры и обретением первого чувства, то во втором показано как с этими открытиями и приобретениями дальше живется. И, поверьте, никакой идиллии, только реальность во всей красе.
Итак, о чем же "Шоколад..."? О сложности отношений на расстоянии, о важности умения прощать, о важности умения говорить с близкими не только о радостях, но и о боли, грусти. Еще о трудовых буднях молодежи, вынужденной подрабатывать; о дружбе; о том как трудно пробиваться в столице приезжим и как часто люди из малообеспеченных семей не воспринимаются за равных детками богатых родителей... Тут будет и о становлении личности, и об умении преодолевать себя, совершая маленькие подвиги, и о важности сохранения себя в круговороте изматывающих будней. А главное - о важности семьи и взаимопонимания между ее членами.

Друга частина про життя польської дівчини Лінки. Вона сподобалася мені більше, бо вдалося відчути атмосферу польської столиці, маленькі затишні кав'ярні, неймовірну архітектуру та й сам характер міста. Чимало спільного з нашими українськими буднями, з прагненням досягти європейських стандартів, з футбольним Євро.
Халіна отримує те, про що мріяла - вступ до приватного ліцею, де вона матиме змогу вивчати мистецтво фотографії. Але вже з перших днів навчання виникають труднощі з однокласниками. На додачу ще й потрібно "половину половини " вартості навчання самій десь заробити. Пошуки роботи, відсутність коханого Адріана поряд, проблеми вдома - мама з вітчимом розлучається, а менший братик почувається наче книжка з бібліотеки, що змушена жити то тут, то там, бо не має власного дому. З усім цим доведеться давати раду Лінці і вона впорається. Ще вона має змогу розгадати таємницю свого роботодавця, старого пана Антонія.
Варта уваги згадка про "Зелену школу" - це коли тематичні екскурсії супроводжуються творчими завданнями на певну тему.
Цікаві вислови чи приказки, що характерні для польського :
Раз козі смерть.
Він як той кундель, що своїй сучці й кістки пошкодує.

Довольно милый и не раздражающий подростковый роман. Хоть и очень заметно, что вторая часть, а первую (которая, как я понял, называется "Кофе с кардамоном") я не читал.
Про то, как Линка пыталась заработать на оплату учёбы, было, пожалуй, интереснее всего. Любовная линия... ну, конечно, я рад, что в итоге герои разобрались со своими проблемами и у них всё хорошо, но Адриан всё равно выглядел не лучшим образом. Во-первых - честно, я в упор не понимаю и, наверное, никогда не пойму "я не хотел тебе изменять, но так получилось". Если не хотел, то и не изменил бы. А если было одиноко, чувствовал, что вы друг от друга отдаляетесь, что расстояние не пошло вам на пользу... так может, и изменить хотел? Ну ладно, изменил. "Это было всего один раз, это никогда больше не повторится". Твоя возлюбленная в другой стране, о твоей измене никогда не узнает. Но нет, надо же ей рассказать! Почему? А потому что ты мучаешься чувством вины и хочешь, как последняя мразь, переложить мучения на неё. Да-да. Самому освободиться от груза, а мучается теперь пускай тот человек, который абсолютно ни в чём не виноват. Подобные признания в измене я только так воспринимаю.
А попытка бросить, не рассказав про измену и наврав, что "мы слишком разные", была ещё более мерзкой. Ну изменил - и что, вот правда? Раскаялся, хорошо. Ну так и не изменяй больше. Показывай своей Линке, как сильно ты её любишь, этим и перед собой вину загладишь, от которой мучаешься. Но нет же.
И подарки, равноценные её подаркам и соответствующие её вкусам, он ей так и не начал к концу книги покупать.
В общем - ах, эти счастливые, счастливые пары.
И да, от такой "хорошей" и "понимающей" матери, как у Линки, я бы сбежал на другой конец земного шара, едва бы мне исполнилось 18. И после этого ни разу не дал бы о себе знать.
Но пусть. Прочитать один раз было интересно. Хотя, польстившись на "вкусное" название, я и от книги ожидал каких-нибудь вкусностей-уютностей в духе Надежды Гербиш. Польского на этот раз хюгге, ага.
Не получил. Хотя могло быть и много хуже.

"Шоколад з чилі" - продовження історії про дівчину Ліну.
У минулій книзі головна героїня відкрила страшну таємницю своєї родини. На перший погляд її життя мало б покращитися, але, як це не прикро, та дівчині довелося довгий час миритися з наслідками тієї правди... Дуже складно змиритися з тим, що як раніше вже нічого не буде, перестати думати про те, що, може, було б краще нічого не знати... Але найголовніше - це зрозуміти та пробачити своїх близьких, адже, як би банально це не звучало, але життя таке коротке...
Думаю, що кожен і не раз чув думку, що кохання на відстані не має жодних шансів, бо кілометри руйнують все... Ця книга повністю переконала мене у зворотньому, бо руйнуть все самі люди. Коли все спілкування з коханою людиною поступово обмежується сухими есемесками, які не мають жодного сенсу, коли люди дуже сумують одине за одним, але бояться у цьому зізнаватися, віддаляються один від одного... Саме в такі моменти зазвичай і робляться найстрашніші помилки усього життя, після яких залишаються лише мізерні шанси на повернення до щасливого існування...

Рецензия на русском находится ниже.
Халі вже 17 років... Вона навчається у омріяному приватному ліцеї, який обрала ще минулого року на фотографа. У неї є коханий хлопець, вона відшукала свою сестру, помирилася з найліпшою подругою. І життя ні би налагодилось. Ніби...

Але це оманлива картинка. На носі перший день в ліцеї. І таке невдале знайомство з однокласником. Здається, цей Оскар, дуже неприємний тип, але і Лінка показує себе не з вдалої сторони. Тому обидва дійшли висновку, що "друзями їм не бути".

Це не головна проблема головної героїні. Адже як ми знаємо, життя у неї явно не казка. І хоч здавалося, що буде хепі-енд і все чудово, але ж ні.
Вітчим пішов від них. Хлопець поїхав у Лондон, який так далеко від Варшави. Каська теж заклопотана своїм життям та й те неймовірне відкриття з минулої книги, по факту нічого не змінило, і для більшості людей, вони просто подруги.
Але окрім цього всього є жахлива проблема. Лінці для навчання в ліцеї потрібні 500 злотих на місяць. Де ж їй взяти?? Адже сім'я ніколи не була заможною, а зараз ще й лишились чоловіка у сім'ї.
Отож дівчина вирішила заробляти на навчання сама.
Що ж вона не пробувала, але все рівно наступила на одні і ті ж граблі. В минулому невдала фотосесія, а зараз танці.... приватні танці..
Але саме ці всі моменти наближують нас до головної героїні, і складається враження, що це все відбувається насправді. Адже підліткам притаманно робити чимало помилок, формуючи свій життєвий шлях та досвід.

Паралельно з цим, її життя летить шкереберть. Адріан у Лондоні і їй не пише. Я дуже добре розумію головну героїню.. Як це, бути з коханим на відстані, майже не спілкуватись, хвилюватись та розуміти, що у вас щось йде не так...
На жаль, вони не змогли пройти це випробування часом та відстанню.

Прекрасна книга про підліткове життя, перші стосунки, тяжкі випробування, сімейні проблеми та ще чимало важливого.
Раджу всім дівчатам у віці 14-16 років! Читати обов'язково та й впевнена, що вам сподобається.
Я побачила і впізнала себе у багатьох ситуаціях.
Дуже цікаво спостерігати за доросліщанням Халінки та її пригодами і подоланням проблем. Книга читається надзвичайно швидко і легко.

Історія про те, що не варто впадати у відчай та лити гіркі сльози... Слід вміти опановувати себе.
На мою думку, друга частина тетралогії набагато серйозніша та реальна, ніж друга. Проте вони обидві надзвичайні, тому з радістю продовжую слідкувати за життям Халіни. Можливо вона нарешті дійде до омріяного щасливого життя?

Любовь - чувство, что наполнено горечью

Хали уже 17 лет... Она учится в желаемом частном лицее, который выбрала еще в прошлом году, на фотографа. У нее есть любимый парень, она отыскала свою сестру, помирилась с лучшей подругой. И жизнь будто бы наладилась. Будто...

Но это обманчивая картинка. На носу первый день в лицее. И такое неудачное знакомство с одноклассником. Кажется, этот Оскар очень неприятный тип, но и Линка показывает себя не с удачной стороны. Поэтому оба пришли к выводу, что "друзьями им не быть".

Это не главная проблема главной героини. Ведь, как мы знаем, жизнь у нее явно не сказка. И хоть казалось, что будет хеппи-энд и все отлично, но нет.
Отчим ушел от них. Парень уехал в Лондон, что так далеко от Варшавы. Каська тоже озабочена своей жизнью, и то невероятное открытие из прошлой книги, по факту ничего не изменило, для большинства людей, они просто подруги.
Но кроме этого всего есть ужасная проблема: Линке для обучения в лицее нужно 500 злотых в месяц. Где же ей их взять? Ведь семья никогда не была богатой, а сейчас еще и нет мужчины в семье.
Так что девушка решила зарабатывать на учебу сама.
Что ж она только не пробовала, но все равно наступала на одни и те же грабли. В прошлом неудачная фотосессия, а сейчас танцы.... приватные танцы.
Но именно эти все моменты приближают нас к главной героине, и создается впечатление, что это происходит на самом деле. Ведь подросткам характерно совершать немало ошибок, формируя свой жизненный путь и опыт.

Параллельно с этим, ее жизнь снова переворачивается с ног на голову. Адриан в Лондоне и не пишет. Я очень хорошо понимаю главную героиню. Как это быть с любимым на расстоянии, почти не общаться, волноваться и понимать, что у вас что-то идет не так...
К сожалению, они не смогли пройти это испытание временем и расстоянием.

Прекрасная книга о подростковой жизни, первые отношения, тяжелые испытания, семейные проблемы и еще немало важного.
Советую всем девушкам в возрасте 14-16 лет! Читать обязательно и уверена, что вам понравится.

Я увидела и узнала себя во многих ситуациях.
Очень интересно наблюдать за взрослением Халинки и ее приключениями и преодолением проблем. Книга читается очень быстро и легко.

История о том, что не стоит отчаиваться и лить горькие слезы... Следует уметь овладевать собой.
На мой взгляд, вторая часть тетралогии намного серьезнее и реальнее, чем вторая. Однако они обе удивительны, поэтому с радостью продолжаю следить за жизнью Халины. Может, она наконец дойдет до мечтательной счастливой жизни?