Шоколад із чилі

... усе прямує до кінця, бо все робить коло, і рослини, і пори року, і люди. І кінець кожної історії - це водночас початок нової...

Бувaють тaкі сльози, що їх неможливо зупинити.

... погляд на світ може змінюватися залежно від того, де ми перебуваємо й чим займаємося.

За всіма історіями криється стільки переживань, стільки почуттів і страждань. А якщо їх переповісги, то скидаються на якусь мильну оперу.

Кожен потребує близькості іншої людини, кожен хоче, щоб його розуміли… Знаєш, деякі вчинки продиктовані страхом.

— Я вчуся на садівника. Розумієш, я все життя мріяв ходити з лопатою, у комбінезоні й плекати рослинки. Я вивчаю ландшафтний дизайн.

— Як воно — жити біля моря? Мабуть, почуваєшся так, наче весь час канікули?
— Ти що, жартуєш? Іноді я за весь рік жодного разу не був на пляжі.
Авжеж, відразу видко, що це якесь чудило.

Якщо хтось стільки років бреше, то все сказане ним за всі ці роки теж перетворюється на брехню.

Якщо ми чогось дуже прагнемо, то для досягнення мети можемо подолати будь-які перешкоди й зробити те, чого й не уявляли.

А може, кохання не має нагадувати молочний шоколад. Може, воно схоже на шоколад з чилі...