Дело пропавшей балерины

Я приємно вражений. Купував книгу з острахом,  відгуки спеціально не дивився, щоб не мати стовідсотково власну точку зору.

Коротко про сюжет. Київ,  осінь 1916 року.  Остання осінь Російської імперії.
До колишнього слідчого Галушка звертається стурбована молода курсистка Віра Томашевич.  Її сестра,  Мирослава Томашевич,  досить відома у Києві молода перспективна балерина, зникла.  Міліція допомогти Вірі не в силах - мотивують це тим,  що сестра могла просто виїхати з офіцерами за місто.
Галушко,  якого влаштовувало спокійне життя відставного слідчого, наважується взятись за справу. А далі.... читайте самі))

Книжка сподобалась.  Так,  тут немає лихо закрученого сюжету. Перестрілку,  моря крові.  Але він захоплює, тримає твою увагу,  змушує думати і підштовхує самому шукати відповіді.  Хоча зізнаюсь: я викрадача так і не розгадав.

Читати цікаво,  написано просто, але дуже витончено.
Описи осіннього Києва, яблуневого саду просто зачаровують.

Герої. Шаблонів автори ре використали.  Колишній слідчий Галушко так взагалі вийшов дуже колоритним.  Інші теж задніх не пасуть.  І хоча автори не розкрили нам їх багатогранно, картонними їх також не можна назвати.

Вже готовий читати наступну частину. Рекомендую і Вам.

Перші десятиліття ХХ століття - зовсім не той, історичний період, про який я люблю читати. Історичні потрясіння на зразок сьогоденних сприймаю усе-таки надто болюче. А проте ця книга дуже затишна. Неспішне кавування в садку, де пахне яблуками, конфітюр із цибулі й шахи по переписці - що може бути більш заспокійливим, коли навколо вирує ураган історії? Власне, сама детективна лінія - зникнення талановитої балерини та її пошуки - відверто кажучи, тьмяніли на фоні осінніх декорацій із садка слідчого-пенсіонера. До речі, про нього. Талант не проп'єш. Особливо якщо пити каву. ;)

Дивовижно, наскільки більш розвиненими стали технології пошукової справи. І тим більше захоплюєшся, що, послуговуючись самими лише засобами логічного мислення й першими  здобутками дактилоскопії, навіть найзаплутаніші детективні історії розплутувалися.

Ретро-детектив, який пахне осінню. Занурилася у справу балерини буквально разом із паном Галушко - події роману відбуваються у вересні, тому переміну погоди, терпкий аромат яблук і затишні кавування розділила із головними героями. Завдяки такому збігу відчула атмосферу книги сповна. Хоча якби читала в іншу пору року, відчуття присутності було б таким самим - настільки майстерно прописані деталі і персонажі.
⠀
Головна інтрига роману - зникнення балерини практично зі сцени. Віра Томашевич начебто розчиняється у повітрі, шукати її кидається сестра Міра, залучивши слідчого у відставці Тараса Адамовича Галушко.
⠀
Розслідування зникнення балерини у дореволюційному Києві 1916 року відкриває завісу театрального світу, показує роботу поліції, знайомить із відомими особистостями - Ніжинською і Екстер. Окрема любов - увага до архітектури міста і гастрономічні вподобання Тараса Адамовича.
⠀
Головні герої живі, з характерними звичками, всі рушниці вистрілюють, а це ознака справді гарного детективу.
⠀
А ще... Якщо під час прочитання вас не покидатиме непереборна жага з'їсти варення і посмакувати кавою з пирогом - це нормально)

Олександр Красовицький, Євгенія Кужавська "Справа N1 зниклої балерини".
⠀
Раніше я вельми скептично ставилася до такого жанру, як історичний детектив. Та начитавшись позитивних відгуків про "Справу зниклої балерини" вирішила познайомитись з цим твором. І не пожалкувала)
⠀
Це була справжня машина часу, яка віднесла мене у Київ 1916 року. Неперевершена атмосфера рідного міста, знайомі з дитинства вулиці, площі, сквери, кулінарні експерименти та колекції листівок головного героя, а також його друкарська машинка з незвичним іменем Естер, цікаві історії персонажів і розслідування зникнення юної балерини зробили свою справу - книга мені дуже сподобалась.

Український історичний детектив, події якого відбуваються у Києві 1916-го року. Мені цього було достатньо, щоб зацікавитися. А ще обіцяна історія дивного зникнення балерини відразу після виступу.
Розслідування веде колишній слідчий, а нині господар будинку посеред яблуневого саду, затятий любитель шахів та експериментів із варенням — Тарас Адамович Галушко. До нього й звернулася Міра Томашевич, сестра зниклої балерини.

Оповідь ведеться плавно і розмірено, багато описів Києва, його вулиць (так цікаво впізнавати знайомі вулиці), всіляких історичних деталей, відомостей про балет і театр. Образ слідчого у відставці яскравий і дуже український, а проте не унікальний. Маю на увазі, що це популярний прийом : присвоювати детективам якісь характерні риси, захоплення чи дивності. Ну ось згадайте Шерлока, який любив грати на скрипці. Чи Ніро Вульфа, який вирощував орхідеї і мав окрему здоровенну оранжерею для них. Так само пан Галушко. Він не просто пенсіонер на заслуженому відпочинку, але має купу захоплень: пече найсмачніші пироги, грає у шахи із суперниками з різних каїн, має колекцію наливок і робить варення з цибулі. З одного боку, може й правда не оригінально, а проте образ колишнього слідчого затишний, як і сама розповідь з багатьма описовими деталями природи, міста. І хоч події спочатку розвиваюься повільно, але в книгу все одно хочеться поринати з головою.

Сюжет стає більш стрімким і закрученим наприкінці.
А ще треба бути готовим до того, що це серія детективів. Тому що герої, Тарас Адамович Галушко, Віра Томашевич, молодий слідчий Яків Менчиць та інші, потім будуть і в наступних книгах. Як наприклад, у «Справі мертвого авіатора» цього ж автора. Поки що є тільки дві книги із серії. Цікаво, як швидк з’явиться продовження. Тим більше, вже зараз зрозуміло, що автор веде до фінального протистояння колишнього слідчогоГалушко і харизматичного афериста Міхала Досковького, який побіжно і геть не випадково з’являється в обох книгах.
Можливо, це буде неспеціальний спойлер, але мені «попахує» чимось схожим на Шерлока і Моріарті, тільки український варіант. У Конан Дойла Моріарті також стояв за багатьма справами, які розслідував Шерлок Холмс.

Отож, в цілому книга сподобалася. Українська історія у ній навіть дуже приваблива. Рада, що сектор українських детективів українською і про Україну поступово поповнюється.
Любителям затишної атмосфери — читати. Любителям карколомних поворотів сюжету і таємниць, що пронизують холодом душу і не відпускають до кінця — може не зайти.

Совершенно восхитительное и неспешное повествование про то, как жилось культурному Киеву в начале 20 века до того, как развалилась Российская империя и начались интересные времена. И все это скрыто за неплохим историческим детективом, в котором вы не найдете экшона, вотэповоротов и чем еще там страдают современные триллеры.
Читателю придется постоянно хотеть есть, пойти за очередным вкусным чаем и заварить себе хотя бы в турке кофе, присесть на полчасика и просто насладится днем в спокойствии. А еще возможно найти себе напарника в шахматы по переписке.
И да, историческая составляющая прекрасно вплетена в сюжет, здесь есть настоящие исторические личности, которые проживали в Киеве в то время (кстати, не идите сразу в Википедию, если чего-то не знаете, возможно авторы расскажут вам интересующую информацию чуть попозже).
А еще это написано все совершенно приятным украинским языком.
Читать дальше обязательно буду, следующие три книги у меня куплены. А еще я слышала, что должна была выйти книга, но она чуть подвинулась в планах из-за известных событий.