Рецензия на книгу

• 

  1112893 октября 2020 г.

  Театри... Ох, ці театри. Не дивно, що тут зникають балерини

  Ретро-детектив, який пахне осінню. Занурилася у справу балерини буквально разом із паном Галушко - події роману відбуваються у вересні, тому переміну погоди, терпкий аромат яблук і затишні кавування розділила із головними героями. Завдяки такому збігу відчула атмосферу книги сповна. Хоча якби читала в іншу пору року, відчуття присутності було б таким самим - настільки майстерно прописані деталі і персонажі.
  ⠀
  Головна інтрига роману - зникнення балерини практично зі сцени. Віра Томашевич начебто розчиняється у повітрі, шукати її кидається сестра Міра, залучивши слідчого у відставці Тараса Адамовича Галушко.
  ⠀
  Розслідування зникнення балерини у дореволюційному Києві 1916 року відкриває завісу театрального світу, показує роботу поліції, знайомить із відомими особистостями - Ніжинською і Екстер. Окрема любов - увага до архітектури міста і гастрономічні вподобання Тараса Адамовича.
  ⠀
  Головні герої живі, з характерними звичками, всі рушниці вистрілюють, а це ознака справді гарного детективу.
  ⠀
  А ще... Якщо під час прочитання вас не покидатиме непереборна жага з'їсти варення і посмакувати кавою з пирогом - це нормально)

  8

  265