«— Із вас вийшов би гарний батько, Генрі Донте. Точні-ше, з вас колись вийде гарний батько. Ви нічого не дізнаєтеся про кров. Вас відішлють подалі. Ви нічого не побачите і не почуєте. А коли дозволять повернутися, все вже приберуть. Ваша дружина буде блідою, а ви подумаєте, що це через утому. Ви й не дізнаєтеся, що її кров змили та злили у водостік. Економка відпере всі плями так ретельно, що простирадла врешті видавати
муться такими безневинними, наче хтось просто пере-
вернув у ліжку чашку чаю якихось пʼять років тому. В кімнаті розкладуть гвоздику та помаранчеву цедру, тож ви не почуєте запаху заліза. Якщо поряд буде лікар, він порадить вам, як чоловік чоловікові, на деякий час утриматися від виконання шлюбних обовʼязків, але подробиці опустить. Тож про розриви та шви вам теж буде невідомо. Ви нічого не знатимете про кров. Та ваша дружина знатиме. Якщо виживе. Але вам не розкаже.»