Ваша оценкаЦитаты
Kukhareva_Svetlana1 сентября 2018 г.Хаул купує дорогущий одяг. Він говорить, що ніхто не стане наймати чарівника, який виглядає так, ніби він не може заробляти своїм ремеслом.
8470
Tsumiki_Miniwa6 августа 2015 г."Софи рассказывала розовым чепчикам, как они пикантны и обаятельны, а модным бархатным шляпам — как они остроумны и необычны. Она нашла слова утешения и для того самого плоёного чепчика с сыроежечными лентами.
— У тебя золотое сердце, — сказала ему Софи. — И однажды стра-а-а-ашно знатная персона — граф или герцог — разглядит это и полюбит тебя!" (с.)
8306
evaandlilit16 июля 2015 г.Читать далееХоул объявился только поздно вечером. К тому времени Софи домелась и доскреблась до того, что еле волочила ноги. Она ссутулилась в кресле, чувствуя, как ноет каждая косточка. Майкл ухватил Хоула за хвостатый рукав и потащил его в ванную, и Софи услышала, как он там страстным шепотом изливает чародею наболевшее. Разобрать фразы вроде «кошмарная старушенция» и «слышать ничего не хочет!» было проще простого даже несмотря на рев Кальцифера: «Хоул, уйми, ее! Она же нас прикончит!»
Однако, когда Майкл наконец отпустил Хоула, тот задал Софи всего лишь один вопрос:
— Паучков не убивали?
— Конечно нет! — резко ответила Софи. Из-за ноющих костей она стала особенно раздражительна. — Только поглядели на меня — и разбежались от греха подальше. А что в них такого? Это девушки, у которых вы съели сердца?
— Нет, — рассмеялся Хоул. — Просто паучки. — И мечтательно побрел наверх.8440
Anyway008 июня 2015 г.Среди ночи Софи проснулась оттого, что рядом кто-то похрапывал. Она не без раздражения подскочила и обнаружила, что храпит исключительно сама.
8294
MetzNarkiest6 мая 2015 г.— Сколько у тебя имен, Хаул?
— Не больше, чем нужно, чтобы жить свободно.8606
bezkonechno23 марта 2013 г.– Как же вы догадались, кто я такой? – обворожительно улыбнулся Хоул.
– Судя по всему, в этом городе вы подаете повод для основной части сплетен, – отозвалась мисс Ангориан, озабоченно роясь в бумагах на столе.8384
crazy_squirrel24 ноября 2011 г.- Пендрагон - гарне прізвище, набагато краще, ніж Дженкінс.
- А я цілком обходжуся простим прізвищем - Хаттер, себто капелюшник, - сказала Софі, повертаючи у блаженно вузеньку і тінисту вуличку.
- Не всім же бути божевільними капелюшниками, - парирував Хаул.
8527- crazy_squirrel23 ноября 2011 г.Читать далее
- Встроміть туди ногу разом з черевиком, - пояснив Майкл, підтягнувши до дверей два важкі циліндроподібні штуковини. - Це дослідні зразки тих [семимильних] чобіт, які Хаул виготовив для королівської армії. ПІзніше нам вдалося зробити їх легшими і більше схожими на чоботи.
Вони з Софі сіли на поріг, і кожен натягнув по чоботу.- Перш ніж ступити на землю, поверніться обличчям до Апер-Фолдинга, - попередив Майкл.
Вони піднялися, спираючись на ту ногу, що була взута у звичайний черевик, і обережно розвернулися так, щоби дивитися у бік Апер-Ф- А тепер - зробімо один крок, - сказав Майкл.
Вжик! Пейзаж раптом рушив повз них з такою швидкістю, що перетворився на дві смуги імли: земля - на сіро-зелену, а небо - на блакитно-сіру.
Вітер рвав Софі волосся і тягнув усі зморщечки на її обличчі назад, аж їй почало здаватися, що на місце вона прибуде з половиною обличчя, та й то - аж за вухами.
Політ припинився так само раптово, як і почався. Навкруги було погідно і сонячно. Вони стояли по коліно в жовтцях посередині громадського пасовища Апер-Фолдинга. Корова неподалік ошелешено вирячилася на Майкла і Софі. Далі під деревами дрімали будиночки під солом'яними дахами. На лихо, відроподібний чобіт був такий важкий, що Софі, приземляюч- Не ставте ногу на землю! - заволав Майкл, але було вже пізно.
Знову вжикнуло, усе навколо розпливлося в суцільний серпанок, і завив вітер. Коли це припинилося, Софі виявила, що опинилася в Складчастій Долині, біл- Тьху, бодай би тобі! - вигукнула Софі, обережно розвернулася на нозі в звичайному черевику і зробила другу спробу.
Вжик! Густезна імла... І ось вона знову на пасовищі біля Апер-Фолдинга, і знову вага чобота тягне її вперед. Краєм ока Софі помітила Майкла, який кинувся до неї,- Ну хіба не зараза?! - лайнулася Софі. Вона знову була серед пагорбів. Кривобокий чорний силует Мандрівного Замку мирно сунув неподалік. Кальцифер розважався, випускаючи чорні кільця диму тільки з однієї вежі. Це було все, що Софі встигла помітити, бо наступної миті вона заплуталася черевиком у вересі і сперлася на другу ногу.
Вжик! Вжик! Цього разу Софі нанесла короткі візити на Ринкову площу в Маркет-Чіппінгу- Тьху! - крикнула вона. - Чорт! - по слову на кожне місце. Силою інерції її знову потягло вперед, і знову - вжик! - вона опинилася на тому самому пасовищі. Величезний червоний бик неспішно підняв від трави свою закільцьовану голову і почав задумливо нахиляти роги.
- Я вже звідси йду, мила тваринко! - гукнула йому Софі, гарячково розвертаючись.
Вжик! Назад до особняка. Вжик! На Ринкову площу. Вжик! Знов біля Мандрівного Замку. Софі вже почала до цього звикати. Вжи- А щоб йому трясця! - заволала Софі, знову опинившись біля болотистих пагорбів.
Цього разу вона дуже обережно розвернулася і дуже повільно й розважливо ступнула. Вжик! І тут, на щастя, чобіт утрапив у коров'ячий корж, і Софі гепнулася в траву.8554 
vicious_virtue11 августа 2010 г.Howl was wonderfully polite and long-winded in reply. He said no.
8307