
Ваша оценкаЦитаты
Аноним19 августа 2018 г.... но тут ветер что-то донес до него, что-то крошечное, едва заметное, обрывок, атом нежного запаха...
2152
Аноним16 июня 2018 г.Правда, он любил не человека, не девушку в доме, там, за стеной. Он любил аромат. Только его, и ничто другое.
2148
Аноним17 мая 2018 г.<...> люди думали, что их влечёт ко мне, а к чему их действительно влекло, осталось для них тайной.
246
Аноним10 декабря 2017 г.Даже если у него не было к тому ни малейшего повода, в нем всегда бодрствовала инстинктивная холодная сдержанность по отношению ко всему, что шло извне и что приходилось впускать внутрь себя.
2122
Аноним9 февраля 2017 г.Его возбужденное сердце начинало биться ровнее, шторм внутри него медленно стихал. И внезапно одиночество, как черная гладь штиля, падало на его душу. Он закрывал глаза. Тёмная дверь в его «я» открывалась, и он входил. В театре гренуевой души начинался спектакль.
2136
Аноним13 декабря 2016 г.Все-таки хорошо, что этот внешний мир ещё существовал, хотя бы как цель побега.
232
Аноним18 августа 2016 г.Читать далееКоли канібали, закінчивши трапезу, знову зібралися біля вогнища, ніхто не промовив жодного слова. Хтось відригував, хтось виплюнув кісточку, прицмокнув язиком, підкинув ногою в полум’я клапоть блакитної тканини: всім було трохи незручно, і вони не наважувалися поглянути одне на одного. Вбивство чи інший нікчемний злочин кожен з них, будь то чоловік чи жінка, вже учинив за своє життя. Але зжерти людину?.. Вони думали, що на таке страхіття не будуть спроможні ніколи й нізащо. Й дивувалися, як легко це їм далось, і що при всій незручності вони не відчували навіть натяку на нечисте сумління. Навпаки! В животі, правда, було трохи важкувато, зате зовсім легко на серці. В їхніх похмурих душах раптом заворушилося щось приємно-світле. А на обличчях з’явився дівочий, ніжний відблиск щастя. Можливо, тому вони й соромилися глянути одне одному в вічі.
А коли все ж наважилися зробити це, спочатку несміливо, а потім зовсім відверто, то не змогли стримати посмішок. Вони надзвичайно пишалися собою. Вони вперше зробили щось із любові.
2105
Аноним18 августа 2016 г.А цей чоловічок у блакитному сюртуці наче виріс із-під землі, з маленькою пляшечкою в руці, яку відкоркував. Це було перше, що всі змогли пригадати: раптом серед них опинився чоловік з пляшечкою. А потім він вилив на себе вміст цієї пляшечки і нараз засяяв неземною красою.
2100
Аноним18 августа 2016 г.Ніхто не знає, які це насправді парфуми, думав він. Ніхто не знає, як добре вони зроблені. Інші піддаються тільки їхній дії, навіть не знаючи, що це парфуми і що саме вони діють і зачаровують їх. Єдиний, хто зміг оцінити їхню справжню красу, це я сам, бо я створив їх. І разом з тим я єдиний, кого вони не можуть причарувати. Я єдиний, для кого вони не мають значення.
299
