Цитаты из книги Żółwie aż do końca

Людина обирає собі як кінці, так і початки. Людина може обрати собі рамку. Може, зображення на картині обирати й не доведеться, але щодо рамки вирішувати тобі.

Проблема зі щасливими кінцями в тому, що вони або насправді не щасливі, або насправді не є кінцями. У реальному житті дещо змінюється на краще, а дещо змінюється на гірше. А потім людина врешті-решт помирає.

Ну, світові ж кілька мільярдів років, а життя - це продукт нуклеотидної мутації. Але світ - це також історії, які ми про нього розповідаємо.

Малою я знал, що монстри, ну, не існують насправді. Але я також розуміла, що мені може нашкодити навіть те, що не існує насправді. Я знала, що вигадки мають значення і можуть убивати. І тепер знову відчула це, прочитавши Дейзіні історії: по мою душу наче йшло щось невидиме.

Найгірше в істинній самотності - те, що людина думає про всі ті випадки, коли їй хотілося, щоб світ просто залишив її у спокої. Тоді світ дійсно це робить, людина отримує бажаний спокій, і раптом виявляється, що самотність - кепський супутник.

Мені подобаються короткі вірші з дивними схемами римування, тому що життя саме таке.

...то просто подякуймо Богові, що двоє розумних дорослих осіб, здатних порозумітися, знайшли одне одного в похмурій і зіпсутій галактиці.

Вся проблема із хлопцями в тому, що дев'яносто дев'ять відсотків із них... ну... нормальні. Якби їх можна було як слід одягнути та привчити до нормальної гігієни, а також змусити стояти прямо, слухати себе й не бути дурбеликами, вони були б цілком прийнятними.

Справжній жах, це не тоді, коли лячно; це відсутність вибору.

Життя - це історія, яку розповідають про людину, а не розповідає людина.

Полная формулировка этой идеи Декарта – Dubito, ergo cogito, ergo sum. Я сомневаюсь, значит, мыслю; я мыслю, значит, существую.

Доктор Сингх говорит – у меня обсессивные мысли, но когда она впервые произнесла это слово, я услышала «агрессивные», и такое название мне нравится больше, потому что они как сорняки – агрессивно вторгаются в мою биосферу из какого-то далекого мира и выходят из-под контроля.

"Ты надеешься, что разгадка подарит тебе финал. Петля замкнётся, разум обретёт утешение и покой. Но так не бывает. Правда - всегда разочарование."

Ты надеешься, что разгадка подарит тебе финал. Петля замкнётся, разум обретёт утешение и покой. Но так не бывает.

В твоём имени - весь алфавит, от A до Z, чтобы ты знала: ты можешь стать кем захочешь.

Эду Йонгу за его книгу «Как микробы управляют нами»; Дэвиду Адаму за книгу «Человек, который не мог остановиться»; Элейн Скарри за книгу «Тело в состоянии боли»;

А эта тварь, рожденная во тьме, принадлежит, я признаюсь вам.

Меткие фразы у меня всегда ворованные, потому что сила правоты иссякла.

Больше всего я люблю те несколько фотографий, на которых папа не в фокусе, потому что на самом деле люди такие и есть.

Я уже понимала- того, что связывало нас, больше нет.