Harrius Potter et Philosophi Lapis

Словом, всё шло чересчур хорошо, а потому быстро закончилось.

- Я проходила мимо и не могла не услышать, как вы с Малфоем разговаривали...

• А ты попробуй когда-нибудь, вдруг сможешь.

То, что произошло в подземелье между тобой и Квирреллом - это строжайший секрет, и поэтому нет ничего удивительного в том, что его знает вся школа.

Дракончик чихнул, из ноздрей вылетело несколько искр.
— Ну разве не красавчик? — проворковал Хагрид. Он вытянул руку, чтобы погладить своего любимца по голове. Дракончик молниеносно раскрыл пасть и лязгнул острыми клыками, пытаясь ухватить Хагрида за палец.
— Вот умный малыш! Сразу узнал свою мамочку! — восхитился Хагрид.

Треба бути дуже хоробрим, щоб чинити опір ворогам, але потрібна не менша хоробрість, щоб чинити опір друзям.

Це був один з тих рідкісних випадків, коли правда виявляється дивнішою й несподіванішою від найхимерніших чуток.

Зрештою, для досконалого розуму смерть – то ще одна цікава пригода. Розумієш, камінь насправді – не така вже й чудова річ. Він може дати скільки завгодно грошей і яке завгодно довге життя – дві найбажаніші речі для людей! Але біда в тому, що людям властиво вибирати якраз те, що для них найгірше.

Те, що відбулося у підвалах між тобою і професором Квірелом, – абсолютний секрет, і тому, зрозуміло, про це вже знає вся школа.

Першими жертвами завжди стають невинні. Так було віками, так є й тепер.