Pieśń syreny

— И чего бы ты лишилась?
— Если б вышла за тебя? — Я встаю, возвышаясь над ним, а сама заталкиваю поглубже расцветающее в груди чувство. — Скорее всего, разума.

Я называю библиотеку «комнатой метафор», ибо лишь так могу объяснить белизну пространства. Каждый ступивший сюда — чистый лист, что ждет, когда его заполнят цветами новых открытий.

Справжній вбивця ніколи не демонструє внутрішній вогонь.

Краще бути відданим воїном, ніж ув'язненим зрадником.

Прогнешся під світ — не вижевеш, треба прогинати світ під себе.

Завжди служниця, ніколи — королева.

Королівську кров не змиєш. Право народження змінити неможливо. Наші серця позначені нашим походженням.

Це не безпорадна дамочка. Вона дещо більше, а я, на своє нещастя, занадто цікавий.

Вірність, замішана на кпинах, відданість, породжена спорідненістю душ, а не страхом.

Мушля — це остання надія, а він не віддає її мені.

Він наче щирий, та віриться слабко. Пірати — брехуни за родом діяльності, королі — брехуни по крові.

Безтямною ти була миліша.

Моє ім'я музикою звучить у його вустах. А в моїх — наче зброя.

Єдине, чого я не потребую на цьому світі, — порятунку.