Свадьба Свички

Перша назва — «Пісня про Свічку». Драматична поема написана 1930 року, але поставлено лише 1935 р. в Запоріжжі.

З мотивом «заборони світла» Іван Кочерга зв'язав звичай «женити свічку». Сумцов Н. Ф. пише, що звичай «женити свічку» побутував не лише в Києві, а й в інших місцях України, Росії і навіть Західної Європи; був приурочений не лише до дня Симеона Столпника, а й до інших свят (купальні ігри, весілля). Цей звичай походить з язичництва, коли люди віддавали почесті дереву і вогню. Пізніше він дещо змінився, і з XV до ХХ ст. його справляли таким способом: першого вересня ремісники після роботи збиралися разом, запалювали «яру свічку» і веселилися.