Було цікаво прочитати (і подивитися), хоча це зовсім не те, що я люблю у мистецтві. Цікавий опис життя Леже у Парижі, культурних осередків того часу і т.д.
При цьому дуже непереконливо про суть, зміст і форму самих творів. Досі ще не зустірчав жодного переконливого тексту про модерне і постмодерне мистецтво, однак я читав небагато. З одного боку і не зовсім вільні фантазії, зрозуміло, що певне підгрунтя є, що «може так воно і є», але саме «може». Мистецтвознавству чомусь дуже не вистачає тієї переконливості і доказовості, яка є у якісному літературознавстві, і до якої я вже звик. Виглядає як «мої враження» плюс «що автор думає про свої роботи», однак ні перше, ні друге, не може бути повноцінним критичним аналізом твору. Хоча може просто цей конкретний текст невдалий.
Також вражає велетенська кількість одруківок у тексті. Втім, стає зрозуміло чому, коли бачиш, що книжка видана була у Болгарії (чи в Угорщині, не пригадую вже точно).
3 понравилось
