Психология раннего буддизма. Основы тибетского мистицизма

Лама Анагарика Говинда

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,3

3 оценки

5
67%
4
0%
3
33%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 4Хотят прочитать 15

Рецензии

Booksniffer18 мая 2019 г.
Писать о книге ламы Анагарики Говинды бесполезно: пока дорастёшь до уровня критики, пройдут кальпы. Так что напишу о том, что включает в себя это издание и как его читать.
Книга включает две работы – «Психология раннего буддизма» и «Основы тибетского мистицизма». Первая представляет собой сложное чтение, вторая немного проще, особенно для тех, кто разбирается в буддизме. В любом случае готовьтесь к тому, что содержание придётся грызть, и если вы хотите вынести что-то из этих работ, следует подходить к ним как к учебнику. Чтение «между делом» явно не пройдёт.
Непременно следует делать записи и фиксировать термины, коих в книге очень много. На многочисленных схемах используются только «буддийские термины в упрощённой транслитерации с пали» в таких количествах, что пользоваться схемами можно только вместе с текстом. Да и потеряться в дальнейших рассуждениях очень даже легко. Я делал записи, но их оказалось совершенно недостаточно.
У читателя есть два варианта работы с книгой: либо активное изучение материала с подробным конспектированием и составлением глоссария (который в издании отсутствует), либо первичное поверхностное знакомство с материалом по «Основам тибетского мистицизма», после чего он сам определит, насколько ему нужно продолжать изучение предоставляемых Говиндой сведений.
Читать далее
17
391
Zvukofil5 ноября 2016 г.
зруйновані сходи на схилі гори
Кожна книга має свого читача. Читач цієї буде терплячим.
Писати про езотеріку важко, і частіше безглуздо. Бо ті хто читає таку літературу знають - треба або особисто знати рецензента, або не звертати уваги на загальні фрази про істину та подібне, всеодно може не зайти. Ідеальна рецензія на езотеричну книжку - це короткий опис вчення про яке пише автор та невеликий перелік його вчителів, або місць де він дізнавався сакральне. Цього вистаче що б зробити висновок про те чи варто пробувати читати.
Езотеріка має ще менше "об'єктивних" критерієв оцінки ніж навіть художня література. Бо езотеріка це про Бога. Про те, про що не думають а відчувають..тому завжди можна подумати про себе (або про когось) що він геть не вірно відчув. Або зрозумів, продираючись крізь алегорії з метафорами. Або взагалі не ходить до ніякої церкви і тому відчути/зрозуміти "вірно" і теоретично не може (як дехто вважає).
Якщо ви щось не так прочитали про літературного героя то це ваша особиста дрібна драма, сам герой подивиться вам в вічі і вибачить вам, а також і автор і може навіть його фанати. Не вірно зрозуміла езотерична книжка принесе вам набагато більше плутанини в голові. Вірно ж зрозумілий сенс езотеричної книжки - відчутий, надбаний з досвідом, - автоматично забирає у вас потребу якось його описувати і взагалі писати рецензію. Для кого ця рецензія, запитує себе практикуюча людина? Нехай читають сам текст, там все пояснено.
Шановний лама пише нам про психологію раннього буддизму а також про містичні основи тібетського ламаізму. В цих роботах він розкриває зміст понття "свідомість" з буддийської точки зору, пояснює принципи і критерії еволюції особи у системі буддизму, розшифровує символізм тантричного напрямку буддизму в Тибеті. Ще всіляко відхрещюється від порівяннь з індійським тантричним шиваізмом і іноді навіть вдало. Більше про цю книжку важко щось сказати. Будь які спекуляції на тему наскількі успішно він це робить - спекуляції. Коли хтось не зрозуміє половини написаного то це може бути також і через його неуважність, а не через стиль викладення думки автором, або недолугий переклад.
Західний стиль мислення та наявність багаторічного чорнечого досвіду робить з мовою автора, з його текстом, дивовижні метаморфози. Цілком сприятливі розуму, гарні та логічні абзаци змінюються на желе. Це коли ви можете на одному диханні прочитати сторінку а потім нічого з неї не згадати. Бо так написано. Мова наповнюється термінами з ретельно поданими санскритскими та тібетськими перекладоми в лабках, або одразу мовою оригіналу, перекладені десь позаду. Цитатами з книжок з п'ятизначними назвами. Схемами та діограмами. Повтореннями, запереченнми, посиланнями на досвід що у майбутньому, тобто зараз недосяжний. Будь яка езотерична книжка так чи інакше наповнена словами паразитами. В залежності від її контексту вони можуть бути різні, але як правило це слова "Бог", "абсолют", "еволюція", "бачення" та подібними, можливо похідними від цих. Помічено що, якщо таких слів більше певної кількості на аркуші - читати і розуміти стає не можливо, це більше схоже на гіпноз ніж на переживання дійсності. Не можна сказати що б ця книжка перебільшувала середній благодійний покажчик, але в поєднанні з купою довгих слів іншомовного походження, що також вірусно повторюються, це може спричинити проблему.
Проблема буде в тому що там є сенс. Він розповідає про речі що можуть прояснити картину світу не одній людині. Проблема в тому, що це безумовно корисна книжка. Тому вам просто доведеться це пережити, коли ви в темі.
Читать далее
3
206

Все рецензии

Цитаты

Zvukofil22 октября 2016 г.
Поэтому. когда мы говорим о буддийской философии, мы должны ясно представлять себе, что имеем дело только с теоретической стороной буддизма, а не с буддизмом в целом. и так же, как невозможно говорить о буддизме не касаясь его философской системы, точно так же невозможно понять буддийскую философию в отрыве от ее религиозной практики. Религия - это путь, созданный практическим опытом (так же как дорога возникает в результате постоянной ходьбы).
(с. 10)
3
181
Zvukofil30 октября 2016 г.
Двойная природа манаса, который, как мы видели, участвует в обоих - универсальном, эмпирическом. и Универсальном Сознании и является причиной того, почему манас и мано-виджняна часто смешивают и трактуют подчас как синонимы, и даже в небуддийской санскритской литературе манас, его высший и низший аспекты, различаются в зависимости от того куда он направлен.
Поэтому сказано в "Махаяна-Шраддхотпада Шастре": "Ум (манас) имеет две двери, из которых выходит его активность. Одна ведет к реализации Чистой Сущности (алайя-виджняна) ума, другая - к дифференциации проявления и исчезновения, жизни и смерти. что, однако. подразумевается под Чистой Сущностью ума? это высшая чистота и единство, всеохватывающая целостность и сущность Истины. Сущность ума не принадлежит ни к смерти, ни к перерождению, она несотворима и вечна. Концепция сознательного ума придумана ложным воображением. если бы ум был свободен от различительного мышления то не было бы произвольных мыслей, дающих возникать формам, существованию и условиям".
Но что бы эти намеки не стали основой для спекулятивных философов и сомнительных комментаторов, далее (в тексте) следует предупреждение, что нет таких слов, которыми можно было бы описать природу ума, хотя бы приблизительно, т. к. в сущности ума нет ничего, что можно было бы схватить или наименовать. Но мы используем слова, что бы освободиться от слов, пока не достигнем бессловесной сущности.
("Основы тибетского мистицизма", с. 260-261)
Читать далее
1
144
Zvukofil29 октября 2016 г.
Эти миры (апайя-бхуми) определяются как несчастливые не столько из-за преобладающего в них страдания, сколько из-за недостаточной возможности для познания. Это касается не только мира животных, но и мира необузданной жажды власти демонических, т. е. ставших самоцелью, разобщенных с гармонией целого сил (проявления этого можно наблюдать, например, в картине шизофрении), вступивших, как анти-боги (а-сура), в противоборство с силами света, сурами или дэвами. Асуры это существа власти без света, тогда как дэвы - это существа света без власти.
("Психология раннего буддизма", с. 188)
Читать далее
1
138