Цитаты из книги Slaughterhouse-Five

Among the things Billy Pilgrim could not change were the past, present, and future.

Everything was beautiful and nothing hurt.

и каждый, кто осмелился остаться в живых, портил дело.

И они хохотали, хохотали, хохотали вовсю.

Я особисто побував на тридцяти одній планеті Всесвіту, на яких існує життя, і я вивчав документи, які стосуються ще сотні планет. І можу вам сказати, що лише на Землі ви почуєте балачки про свободу волі.

І вона така куца (книжка), кажу я йому, і в ній все мішма і на всі лади з тієї простої причини, що неможливо чітко й ясно описати масове вбивсво людей. Бо воно розраховане на те, щоб винищити геть усіх, щоб ніхто не зміг сказати щось або схотіти щось зробити.Після такої операції мусить запасти мертва тиша, все мусить мовчати за винятком хіба що пташок. І що кажуть ці пташти? Єдине, шо можна сказати з приводу масового вбивства: "Цвінь-цві-рінь?"

"Зате я знаю, - сказала вона. - Ви зробите вигляд, що ви тоді були не дітьми, а дорослими чоловіками. І за вашою книжкою прставлять фільм, у якому гратимуть Фпен сінатра і Джон Вейн чи ще хтось із тих підстаркуватих кінозірок, бабіїв, які й не нюхали війни, але наживаюься на ній. І внаслідок цього війна виглядатиме як щось дуже привабливе, і тому в нас війни ніколи не припиняться. І ми будемо посилати на війну наших дітей..."

Искусство невозможно без пляски со смертью.

Все было прекрасно и ничуть не больно.

Господи, дай мне душевный покой, чтобы принимать то, чего я не могу изменить, мужество - изменить то, что могу, и мудрость - всегда отличать одно от другого.

- Вам тут хорошо?

• Не хуже, чем на Земле,- сказал Билли Пилигрим, и это была правда.

"На органе было тридцать девять клавишей и две педали – Vox humana и vox celesta / Голос человеческий и глас небесный (лат.)"

Я сказал своим сыновьям, чтобы они ни в коем не принимали участие в бойнях и чтобы, услышав об избиении врагов, они не испытывали бы ни радости, ни удовлетворения.

Она говорила, что примкнет к церкви, когда поймет, какая их них самая правильная.

Иногда по ночам у меня бывают такие припадки, с алкоголем и телефонными звонками. Я напиваюсь, и жена уходит в другую комнату, потому что от меня несет горчичным газом и розами. А я, очень серьезно и элегантно, звоню по телефону и прошу телефонистку соединить меня с кем-нибудь из друзей, кого я давно потерял из виду.

сто раз на дню спасал Билли жизнь: ругал его на чем свет стоит, бил, толкал, чтобы тот не останавливался. Это была необходимая жестокость

А я при цьому питав себе про теперішнє: де його межа, чи є в нього дно і яку частину з усього цього я можу вважати своєю.

... we will all live forever, no matter how dead we may sometimes seem to be, I am not overjoyed. Still — if I am going to spend eternity visiting this moment and that, I’m grateful that so many of those moments are nice.

Rosewater said an interesting thing to Billy one time about a book that wasn’t science fiction. He said that everything there was to know about life was in The Brothers Karamazov, by Feodor Dostoevsky. “But that isn’t enough any more.” said Rosewater.

Они были нагие. Они были так невинны, так легко ранимы, так старались вести себя хорошо.