
Ваша оценкаЦитаты
smereka31 мая 2011 г.Тiльки любов боронить од страху. Але хто (що) вборонить од страху саму любов?
144,5K
_Crazy_23 марта 2011 г.тiльки жалiти себе не смiй, нiщо-бо не ослаблює так, як жалiсть до себе
133,4K
red-haired26 сентября 2012 г....йолки-палки, ми ж були вродливим народом, ледi й джентльмени, вiдкритозорим, дужим i рослявим, самовладно-мiцно вкорiненим у землю, з якої нас довго видирали з м'ясом, аж нарештi таки видерли, i ми розлетiлись, розтрусились по всiх широтах обстрапаним пiр'ям iз розпоротих багнетами подушок, наготованих, було, на придане, - ми-бо все чекали свого весiлля, вишивали собi пiсень, хрестиком, слово до слова, i так упродовж всенької iсторiї, - ну от i довишивалися.
102,6K
red-haired29 августа 2012 г."Скільки разів ти любив?" - "Три, - рахував, примкнувши повіки,- це четвертий", - "Щось забагато, як на одне життя, - аж три великі кохання..." - "Чого зараз - великі? - сміявся очима, й вона відтавала усміхом йому назустріч: - Може ж, якраз і мишачі - невеличкі такі?" - хто видав таке говорити на свою любов....
93,5K
smereka31 мая 2011 г.Читать далее- Я не розумiю, чому ти це все терпiла? I mean, в лiжковi? Чому вiдразу не сказала: нi
-Що я можу тобi на це вiдповiсти, Донцю? Що нас ростили мужики, обйобанi як-тiльки-можна з усiх кiнцiв, що потiм такi самi мужики нас трахали, i що в обох випадках вони робили з нами те, що iншi, чужi мужики зробили з ними? I що ми приймали й любили їх такими, як вони є, бо не прийняти їх - означало б стати по сторонi тих, чужих? Що єдиний наш вибiр, отже, був i залишається - межи жертвою i катом: мiж небуттям i буттям-яке-вбиває?81,5K
red-haired29 августа 2012 г.Коли нема тако цистерни, аби заміряти бездонний колодязь, зостається раз у раз опускати й витягати те саме дитяче цеберко, - монотонність повтору, рипіння корби: я люблю тебе. Я люблю тебе. Я люблю тебе.
51,5K
_Crazy_23 марта 2011 г.Нi, хай би хто-небудь усе ж пояснив: якого чорта було родитися на свiт жiнкою
52,1K
dolli_k12 мая 2018 г.Як це дивно - дівчинка. Дитя.
Вираз невдоволення на личку:
Впорядкуйте спершу це життя -
А тоді, мовляв, мене і кличте.
Лялечко, людинонько, прости -
Світ, що не біливсь хтозна-відколи,
І батьків, що вкинули - рости! -
Наче помирати в чистім полі.41,8K