Цитаты из книги Das Lavendelzimmer

Одни предпочитают любить, другие – не спускать с влюбленных любопытных глаз.

– Что за удовольствие – знать дату своей смерти? Я бы до конца жизни трясся от страха. Нет уж, спасибо, я предпочитаю неизвестность, которая дает хоть иллюзию бесконечности.

Время… Оно сглаживает острые углы и грани того, что причиняет боль. А поскольку я часто забываю об этом, то и вожу с собой эти речные камешки – из каждой реки, по которой мне довелось путешествовать.

Свобода – это потеря безопасности...

Книга - незыблимая скала в зыбучих песках непредсказуемого.

Смерть наших любимых, это лишь грань между концом и новым началом

Море…

Как оно сверкает!

– Здравствуй, море… – прошептал Жан Эгаре.

Оно притягивало его, как гигантский магнит. Оно словно выстрелило оттуда, снизу, из гарпунной пушки и, вонзив ему в сердце гарпун, тащило его к себе, наматывая трос на мощную лебедку.

– Реклама – это последний бастион стариков, – заявила она Эгаре и благоговейно слушавшему Жордану. – Она для них даже важнее, чем армия. Только в рекламе мир сохраняет еще некий порядок.

Недолікам, що їх жінка може знайти в чоловіка, немає кінця: вона починає зі стану його взуття і доходить до його «закладених» вух — і це тільки так, для розминки.

Одні романи — це люблячі, вірні товариші на все життя. Інші можуть надавати по вухах. Ще інші — огорнуть вас теплим рушником, коли на вас нападе ота осіння нудьга. А є такі… ну, мов рожева солодка вата, промайне в голові на мить і лишить по собі блаженну порожнечу. Як коротка, бурхлива інтрижка.

К тому же у него, как у бывшего трудоголика, не было никакого хобби.

Если женщина увидит, что вы на нее смотрите, она подумает, что вы спрашиваете, можно ли ее пригласить.

- Я пришлю вам заявку в друзья. - Присылай, сынок. В последнюю пятницу каждого месяца, между одиннадцатью и пятнадцатью часами, я в Сети.

...Это означало, что лето начнется сегодня ночью. Оно каждый раз начиналось именно тогда, когда ломался лифт.

Звичка - нікчемна й підступна богиня. Вона нікому і нічому не дозволить зазіхнути на її панування. Вона придушує одне за одним усі бажання: подорожувати, знайти кращу роботу або нове кохання. Вона заважає нам жити так, як хочеться, бо не дає запитати самих себе, чи й досі подобається робити те, що робимо.

Безумства кохання найсолодші. Але за них і плата найдорожча.

Краще пориньте в скарби книжок, аніж ви влізете в безглузді стосунки з чоловіками, які будуть вас усіляко зневажати, або сядете на ідіотські дієти, бо ви, бач, виявляєтеся недостатньо стрункою для одного чоловіка або недостатньо дурною для іншого.

Ніколи не прислухайся до страху! Страх робить людину дурною.

- Одна заковика з цими книгами: вони змінюють людей. Усіх, окрім справді злих, які не стають справжніми батьками, більш люблячими чоловіками, вірнішими друзями. Вони залишаються тиранами, далі терзають своїх підлеглих, дітей і собак. Вони підступні в дрібницях і боягузи у важливих справах. Горе їхніх жертв - для них насолода.