Цитаты из книги Если бы

Якщо і в світі тобі буде тісно - можна уявити, що ти НЕ ТУТ!

Люди не можуть і не вміють мовчати їм здається, що тоді вони втратять свою людську сутність, яка полягає в тому, щоб говорити.

Я вважаю, що коли людина захоче, то сама витягне себе з будь-якої прірви. А якщо є певна мета то взагалі гори переверне.

Спробуйте повернутися на те місце, де, як вам здається, вас спіткала невдача. Спочатку зробіть це фізично просто пройдіться тим самим шляхом. Зробити таке просто. А вже потім зосередьтеся і спробуйте увійти в той стан, в якому були тоді. Згадайте все похвилинно! Це завдання набагато складніше.

І тоді, і тепер я вважаю, що надзавдання кожного справжнього митця - довести читача до незручності від упізнавання себе в книзі, на полотні чи екрані.

Якщо блазні вдають з себе розумників, а розумники блазнів, кому нести істину?

Знаєш у життя немає способу "якби"

"По полицях" розкладається лише минуле і майбутнє. Минуле - тому, що в ньому вже все відомо. Його можна прикрасити так, як хочеться. Адже хто повірить, чи так воно було насправді? Свідків немає... Майбутнє розкладати приємніше, адже воно - з царини мрій, фантазій і перспектив. У ньому ти завжди на коні і завжди приймаєш вірні рішення. Байдуже, що ніколи їх не виконуєш. Адже майбутнє в певний час стає теперішнім - тим же хаоосом і тією ж низкою запитань.

Думала: чому світ сповнений всім, чим завгодно, - ворожнечею, заздрістю, пияткою, бійками, побутом, плітками, очікуванням судного часу - всім, крім любові, яка могла б одразу поглинути, розтрощити весь цей непотріб на купу дрібних скалок?

Стосунки - тривають, любов - живе. Вона завжди свіжа, її неможливо замулити ніякою буденністю. ДО любові неможливо звикнути! В цьому і полягає перевірка, що ти маєш - любов чи стосунки.

Є - стосунки, а є - любов. Стосунків в мільйон разів більше, ніж любові.

Якщо вже сказв "а", треба дійти до кінця алфавіту.

Людям, хоч як це дивно, завжди відомо більше, ніж їм належить знати, а в плітках і чутках часом міститься більше практичної мудрості і розумних висновків, ніж можуть зробити двоє, що заплуталися у своїх стосунках.

Пізнавши суть любові – пізнаєш, що таке Бог. Пізнавши суть любові – пізнаєш музику і слово, зрозумієш мистецтво, без якого людина перетворюється на маленький сірник, що горить лише одну мить. І зникає безіменним.

Любов не знає сумнівів, вагань, напівтонів, розрахунків. А присутність хоча б одного з чинників ставить її під сумнів. Єдине, що йде з нею в парі - страх смерті...

Коли з тобою щось трапляється, завжди шукаєш винуватця. Якщо не знаходиш - шукаєш його на небі.

Коли у людей трапляється щось трагічне, кожен питає: "Чому це сталося саме зі мною? Чому саме я ?" А, знаєш, що чує Бог у такому запитанні? Ні? А я скажу: воно означає те, що людина хоче перенести своє лихо на когось іншого! Адже якщо проговорити цю фразу "Чому - я?" до кінця, вона лунатиме так: "Чому я, а не мій сусід?"...

"Ми, люди. А наше улюблене слово - "Якби". Я чула його тисячі, а можливо, і мільйони разів. Якщо замислитись, кожен подумки його вимовляє по сто разів на день..."

“Людина не може жити з дірою в серці - рано чи пізно це закінчується дірою в голові.”

Часом на старості літ слух загострюється. Хоча вважають, ніби навпаки...

Дбати про когось, бути хоч трошки потрібним - це теж ознака старості.