
Ваша оценкаЦитаты
_echelon_3021 июля 2016 г.Собою бути — зась!
Турботи? Зграя! — фас!
А як повіриш мріям хоч на мить —
Болить, болить, ще гірше все болить…
І не карайтеся, не треба, не карайтеся.
І совісті терзанням — не давайтеся.
Сприймайте легше. І простіше. І живіть.
Ну, а душа? Колись переболить…2114
_echelon_3021 июля 2016 г.Я — не витримала.
Слабка.
Відчуваю хистку порожнечу.
Я — нестримана, он, яка!
Нерви рвуться надвечір.
Я втомилася від питань.
Я втомилась шукати істину.
Зірка падає — не питає,
чи впаде, чи згорить, чи вистигне?291
_echelon_3021 июля 2016 г.Вірші — то повернення до себе, справжньої, спроба віднайдення, то майже останнє, що мовить душа.
2114
_echelon_3019 июля 2016 г.Ті, що люблять по-справжньому, ніколи нас не полишають. Вони завжди поряд.
292
_echelon_3019 июля 2016 г.Чи бувають старі янголи? Дурне запитання лізло в голову. Хто зна, може, й бувають.
279
_echelon_3019 июля 2016 г.Пам’ятати — то не тільки згадати довжину волосся чи розмір ноги. То те, що там, — вона свою долоню поклала на його груди.
281
_echelon_3018 июля 2016 г.А зрештою, щоб випити доброго чаю з хорошими людьми, й привід не потрібен. Правда ж?
286
_echelon_3018 июля 2016 г.А хмари у небі —
то білі, як сміх, парасольки,
і сяють так чисто —
в них зорі щоденно сплять.
А хмари у небі —
то яськи — товстенькі квасольки…
А хмарки — то ми у дитинстві.
Ти
і я.290