Зірка для тебе

Те, що поруч з тобою є хтось ще не означає,що ти не сам.

А листя, як слова, на землю впало,
на зелен-трави, на мої сліди.
З тобою ми ще стільки не сказали —
ходи сюди, поглянь, поглянь сюди.

Тут — зорі, золоті і п’ятипалі,
сухі долоньки змучених дерев.
З тобою ми ще стільки не сказали,
а докір в горлі, наче дим, дере…

В потоках слів земля шукає броду,
тримається крайобрію ледь-ледь.
Нема поганої погоди у природи.
Життю, як листю, не пасує смерть.

Ми близькі і далекі — як два океани. Ми єдині і вічні — як вічна вода. Це неправда, що в світі колись нас не стане, Бо залишаться пісня й трава молода. Хай не маємо часу поглянути в небо, У якому шукали ми Шлях Чумаків. Як він нас поєднав — говорити не треба, Ми про це пам’ятаємо. Ми — і зірки. Хай простори їх вічні, холодні і чисті Тихим сяйвом зігріє зоря молода. Ти поглянеш на неї і знову згадаєш, Як колись нас п’янила весняна вода.

Людина мусить бути комусь потрібною, щоб жити.

Не дозволяй нікому обтинати тобі крила...

Ставайте собою і не озирайтеся на минуле, бо воно вже минуло, а ми з вами є зараз, тут і тепер.

Охо-хо, коли дивитися лише під ноги, так легко перетворитися на крота... Хлопці, не будьте кротами, кротів до неба не пускають...

Коли ти маєш у серці щиру віру, то ніяких оберегів не треба, щоб та віра твоя відбулася.

Коли поруч із тобою хтось, то це не означає, що ти не сам

«Любов — найважливіша частина Мови, якою говорить світ. Вона старша від людства, давніша від пустелі».