Это новая версия страницы. Часть функций ещё в работе — мы добавляем их постепенно.
К старой версии страницы
Ваша оценкаІ. Кочерга у передмові до п’єси писав: «Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню культуру».
Жанры
Язык:
Украинский
Возрастные ограничения:
18+
Интересные факты
Перша назва — «Пісня про Свічку». Драматична поема написана 1930 року, але поставлено лише 1935 р. в Запоріжжі.
З мотивом «заборони світла» Іван Кочерга зв'язав звичай «женити свічку». Сумцов Н. Ф. пише, що звичай «женити свічку» побутував не лише в Києві, а й в інших місцях України, Росії і навіть Західної Європи; був приурочений не лише до дня Симеона Столпника, а й до інших свят (купальні ігри, весілля). Цей звичай походить з язичництва, коли люди віддавали почесті дереву і вогню. Пізніше він дещо змінився, і з XV до ХХ ст. його справляли таким способом: першого вересня ремісники після роботи збиралися разом, запалювали «яру свічку» і веселилися.
Сюжет
Сюжет розгортається двома основними лініями. Перша – показ стосунків між київськими цеховиками і воєводою з його прислужниками. Друга – це особисті взаємини Івана Свічки, Меланки й Ольшанського. Ці дві лінії тісно пов’язані між собою, часто переплітаються й підпорядковані авторському задумові, а саме: показати, яким нещастям для українського народу були завойовники як у суспільному, так і в особистому житті, якою важкою була боротьба простого люду за свої права.
Рейтинг LiveLib
4,6
6 оценок
- 567%
- 433%
- 30%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 6Хотят прочитать 6
Рецензии
На эту книгу еще нет ни одной рецензии. Ваша может стать первой.
2 понравилось
