Цитаты из книги Опыты

Найкоротший шлях до здобуття слави - це робити по совісті те, що ми робимо задля слави

Кожному трапляється говорити недоречності; проте зле, коли їх висловлюють з розвагою

Філософія ніколи в моїх очах не має такого гарного терену, як тоді, коли бореться з нашою зарозумілістю та марнославством, коли щиро визнає свою неміч, нерішучість і своє невігластво

Є ще й інший рід гордощів: прибільшена думка про свою вагу. Це щось наче надмірна любов до себе, яка малює нас у наших очах іншими, ніж ми є насправді: подібно до того, як любовна жага наділяє красою та принадою предмет нашого зітхання, завдяки чому люди, зачаровані ним, керуючись оманливим і невиразним почуттям бачать того, кого кохають, іншим і досконалішим,ніж він є в житті

Хто порядний лише задля того, щоб про це знали і, знаючи, шанували його більше, хто доброчинець лише під умовою, що його цнота стане відомою, той не є мужем, від якого можна б сподіватися багато чого

Чеснота - річ надто марна і фривольна, якщо черпає свою снагу у славі

Ми горнемо і тулимо до себе якесь добро тим тісніше й цупкіше і дорожимо ним тим більше, чим не певніше воно видається і чим дужче ми боїмося його рішитися

Чеснота передбачає труднощі та боротьбу і не може виявитися без опору.

Помилки часто-густо випадають з поля нашого зору, але якщо ми не годні їх добачити, коли хтось інший на них показує, то це свідчить про розлад нашого мислення.

Хто сліпо йде за іншим, той іде за нічим: він нічого не знайде, бо нічого й не шукає.

Цнота жадає, щоб її дотримувалися задля неї самої; і якщо нею маскуються для інших цілей, вона живенько зриває маску з нашого обличчя.

Справді, я давно побачив, що переступ є не чим іншим, як порушенням ладу і браком міри, а отже, не випадає сполучити його зі сталістю.

Не у тривалості міра життя, а в тім, як ви його зужиткували, не один жив довго, а прожив мало

Розважати про смерть - це розважати про волю: хто навчився умирати, розучився прислужуватись

Як спіткнеться наш кінь, як упаде згори цеглина, як уколе нас шпилька, приказуймо щоразу: "А що, хоч би й смерть!" І в такий спосіб гартуймося, покріпляймо дух.

Цицерон твердить, що філософувати - не що інше, як готувати себе до смерті

Я сам з усього найбільше боюся страху, він-бо дошкульніший від усякого іншого безголов'я

Страждання забирає у нас стільки місця, скільки ми йому відводимо

Згадане почуття(смуток) завжди шкідливе, завжди недоречне і водночас завжди підле і нице

..философ, которого Плутарх хотел примирить с братом, заявил: "Я не придаю большого значения тому обстоятельству, что мы оба вышли из одного и того же отверстия".